Відтворювальна здатність свиноматок за використання різних доз нейротропно-метаболічного препарату

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/animal2019.01.027

Ключові слова:

свиноматка, поросята, препарат, Глютам 1М, заплідненість, багатоплідність, великоплідність

Анотація

Мета досліджень полягала в розробці біотехнологічного способу стимуляції відтворювальної здатності свиноматок з використанням різних доз нейротропно-метаболічного препарату Глютам 1М. Для досягнення поставленої мети було проведено дослід, для якого було створено 1 контрольну та 5 дослідних груп, по 15 тварин у кожній. Групи формували за принципом груп-аналогів: за вгодованістю, попередньою багатоплідністю, молочністю та кількістю опоросів. Свиноматки мали середню вгодованість та живу масу 200–220 кг. Тварини знаходилися в однакових умовах годівлі та утримання. Дослідні свиноматки отримували препарат Глютам 1М на 1–3 добу після відлучення поросят. Тварини І дослідної групи – в дозі 0,24 мл / кг, ІІ –0,26 мл / кг, ІІІ–0,28 мл / кг, ІV–0,30 мл / кг, і V – 0,32 мл / кг. Контрольним тваринам згодовували фізіологічний розчин. В ході проведених досліджень встановлено, що застосування свиноматкам препарату Глютам 1М у дозі 0,28 мл / кг сприяє вірогідному збільшенню заплідненості свиноматок та скорочує холостий період порівняно з контрольними та іншими дослідними групам. Багатоплідність свиноматок дослідних груп, яким застосовували глютам 1М в різних дозах переважала контроль відповідно на 0,2; 1; 2,5; 0,9 голови. Згодовування тваринам нейротропного препарату метаболічної дії в різних дозах також сприяє зменшенню кількості мертвонароджених поросят. Великоплідність свиноматок дослідних груп переважала контроль відповідно на 9,5; 11,8; 12,4; 13,5 та 11,8 %. Проведений порівняльний аналіз впливу на показники відтворювальної здатності свиноматок за згодовування препарату Глютам 1М протягом трьох діб, починаючи відразу після відлучення поросят в межах доз 0,26-0,32 мл / кг, свідчить про його позитивну дію на організм у функціонально напружений період репродуктивного циклу самок. Дія препарату, очевидно, зумовлена змінами в секреції прогестерону, оскільки його концентрація за введення препарату зменшується.

Біографія автора

O. Pylypchuk, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Асистент кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів.

Посилання

Epishina, T. M. (2011). Sovershenstvovanie sposobov povyisheniya vosproizvoditelnyih kachestv sviney i ovets [Improving ways to improve the reproductive qualities of pigs and sheep]. Moscow, 293.

Pohodnya, G. S. (1990). Teoriya i praktika vosproizvodstva i vyiraschivanie sviney [Theory and practice of reproduction and rearing pigs]. Moscow: Agropromizdat, 271.

Rachkov, I. G. Ponkratov, V. A. (2014). Stimulyatsiya polovoy ohotyi u svinomatok-pervooporosok v posleot'emnyiy period [Stimulation of sex hunting in first-calf sows in the post-harvest period]. Verossiyskiy nauchno-issledovatelskiy institut ovtsevodstva i kozovodstva. Stavropol, 1, 7 (1), 92-95

Spitsyna, T. L., Rakytianskyi, V. M., Sukhin, V. M. (2014). Korektsiia fiziolohichnoho statusu ta vidtvoriuvalnoi funktsii svynomatok za vplyvu biolohichno aktyvnoi dobavky [Koretstsiya fizіologіchnogo status that v_dtvoryuvalno ї funktsii ї sows for vyplu biologically active additives]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 1, 47-49.

Frolov, A. V. (2015). Veterinarno-sanitarnaya i biologicheskaya otsenka kachestva produktov zhivotnovodstva pri ispolzovanii v ratsionah kormleniya dobavok «Gumifit» i «Maks super gumat» [Veterinary-sanitary and biological assessment of the quality of livestock products when using in the rations of feeding additives "Gumifit" and "Max super humate"]. Kazan, 460.

Shevchenko, A. N. (2008). Vliyanie biologicheskih stimulyatorov na produktivnost i vosproizvoditelnuyu sposobnost sviney [The effect of biological stimulants on the productivity and reproductive ability of pigs]. Stavropol, 188.

Auchtung, T. L. et al. (2005). Effects of photoperiod during the dry period on prolaction receptor, and milk production of dairy cows. Dairy Sci., 88 (1), 121−127. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(05)72669-2

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2019-08-08