ВПЛИВ ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КОРКОВИХ ПРОЦЕСІВ НА ВМІСТ КАЛЬЦІЮ І ФОСФОРУ В КРОВІ КОРІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОРИ РОКУ

Автор(и)

  • Elena Zhurenko National University of Bioresources and Nature Management Of Ukraine
  • Yliya Kravchenko-Dovga National University of Bioresources and Nature Management Of Ukraine

Анотація

Результатами проведених досліджень встановлено, що
сила коркових процесів у тварин СВР типу ВНД становить 3,0 ± 0,0 ум. од.,
що більше на 16,7 % (р < 0,001), ніж у тварин СВІ та СН типу, та на 66,7 %
(р < 0,001) від показників тварин слабкого типу ВНД. Врівноваженість
коркових процесів у тварин врівноважених (СВР та СВІ) типів вірогідно не
відрізняється і більше на 54,5–58,3 % (р < 0,001) від показників тварин СН
та слабкого типу ВНД. Тоді, як рухливість коркових процесів у тварин СВР
типу більше у 1,7–3,0 раза (р < 0,001) від показників тварин СВІ, СН та
слабкого типу ВНД. Встановлено, що кальцієво-фосфорне відношення у
крові корів достовірно не залежить від пори року, однак, різниться у
тварин різних типів ВНД. Так, у тварин слабкого типу ВНД даний показник
не залежно від пори року більше на 15,4–16,0 % (р < 0,05). Встановлено
достовірний вплив основних характеристик коркових процесів на вміст
Фосфору в крові корів. Так, залежно від пори року вміст даного елемента в
крові корів СВР типу ВНД більше на 6,6–15,7 % (р < 0,001) відповідно до
показників корів СН та слабкого типу ВНД.
Ключові слова: корови, типи вищої нервової системи,
Кальцій, Фосфор

Посилання

Abushaev, M. A., Shkaev, N. V. (2015). Ekologіchnі osnovi progresivnyh

tehnologіj [Ecological foundations of progressive technologies]. Penza: RIO PSAA, 120.

Karpovs`kyj, P. V., Karpovs`kyj, V. V., TrokozA. V. (2014). Kortiko-

vegetativnі vzayemini v reguljacіi fіzіologіchnih funkcіj organіzmu svinej

[Corticalvegetative relations in the regulation of the physiological functions of the

pig's body]. Biology of animals, 17, 2, 65−73.

Karpov`kyj, V. I., Mazurkevych, A. J., Kryvoruchko, D. I. (2014). Kortikal'nі

mehanіzmi reguljacіi adaptacіjnih reakcіj korіv na dіju podraznikіv [Cortical mechanisms of

regulation of adaptive reactions of cows to the action of irritants]. Kyiv, 279.

Avcyn, A. P., Zhavoronkov, A. A., Rish, M. A., Strochkova, L. S. et al. (1991).

Mikrojelementozi cheloveka: etiologija, klassifikacija, organopatologija [Mikroelementozi

rights: etiology, classification, organopathology]. Moscow: Medicina, 4.

Levchenko, V. І., Vlіzlo, V. V., Kondrahіn, І. P. (2002). Veterinarna

klіnіchna bіohіmіja [Veterinary Clinical Biochemistry]. Bіla Tserkva, 177−180.

Vlіzlo, V. V., Fedoruk, R. S., Ratich, І. B. (2012). Laboratornі metodi

doslіdzhen' u bіologії, tvarinnictvі ta veterinarnіj medicinі [Laboratory methods of

research in biology, livestock and veterinary medicine]. L'vіv: SPOLOM, 764.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-20

Номер

№ 293 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).