РОЗРОБКА ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИКА НОВОГО ПОКОЛІННЯ — ”БАКТОНОРМ”

Автор(и)

  • Tanya Mazur
  • Natalia Sorokina
  • Olena Halchynska

Анотація

Нормалізація мікрофлори шлунково-кишкового тракту
у молодих тварин в теперішній час зводиться до застосування
пробіотиків. Співробітниками кафедри мікробіології, вірусології і
біотехнології та співробітниками кафедри епізоотології та організації
ветеринарної справи НУБіП України розроблений новий пробіотик
“Бактонорм”. Метою винаходу є своєчасне заселення шлунково-
кишкового тракту телят у перші години після народження
представниками нормальної мікрофлори для попередження розвитку
дисбактеріозів.
Ключові слова: пробіотик, шлунково-кишкові хвороби,
дисбактеріоз, “Бактонорм”, новонароджені телята

Посилання

Akymenko, D. I. (2014). Standartyzatsiia protsedury identyfikatsii

mvkroorhanizmiv vydu lactobacillus acidophilus [Standardization of the identification

of microorganisms of the species Lactobacillus acidophilus]. Veterynarna

biotekhnolohiia.Biuleten, 24, 17-21.

Panin, A. N. (2013). Probiotiki v zhivotnovodstve – sostojanie i perspektivy

[Probiotics in animal husbandry – the state and prospects]. Veterinarija, 3, 3−9.

Lytvyn, V. P. (1996). Zhyttiedaina syla probiotykiv [The lifeblood of

probiotics]. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 2, 12−15.

Bortnichuk, V. A. (1997). Rol predstavnykiv rodyny Enterobacteriaceae v

etiolohii shlunkovo-kyshkovykh khvorob novonarodzhenykh teliat [The role of the

Enterobacteriaceae family in the etiology of gastrointestinal diseases of newborn

calves]. Veterynarna medytsyna Ukrainy,4, 26-27.

Bengmark, S. (1988). Ecological Control of the Gastrointestinal Tract. The

Role of Probiotic Flora. Gastrenterol, 42, 2−7.

Venteri, A. (1999). Impact on the composition of the faecal flora by a new

probiotic preparation: preliminary data on maintenance treatment of patients with

ulcerative. Aliment Pharmacol Ther., 1103−1108.

Bondarenko, V. M., Petrovskaja, V. G. (1997). Rannie jetapy razvitija

infekcionnogo processa i dvojstvennaja rol' normal'noj mikroflory [The early stages of

the development of the infectious process and the dual role of normal microflora].

Vestnik Rossijskoj akademii medicinskih nauk, 3, 7-10.

Roginskij, Z. G. (1998). O novom sredstve normalizacii kishechnoj

mikroflory i immuniteta [On the new tool for the normalization of intestinal microflora

and immunity]. Rossijskij pediatricheskij zhurnal, 1, 71−72.

Golovko, A. N. (1995). Kolibakterioz teljat [Colibacteriosis calves].

Kolibakteriozy molodnjaka sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh i pticy. Kyiv : UkrINTJeI, 26-72.

Lykova, E. A. et al. (1996). Korrekcija probiotikami mikrojekologicheskih i

imunnyh narushenij pri gastroduodenal'noj patologii u detej [Correction of

microecological and immune disorders in children with gastroduodenal pathology by

probiotics]. Zhurnal mikrobiologii, jepidemiologii i immunobiologii, 2, 88−91.

Завантаження

Опубліковано

2019-02-20

Номер

№ 293 (2018)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).