ВПЛИВ МИЙНО-ДЕЗІНФІКУЮЧОГО ЗАСОБУ “АРГОМОЛ” НА ОРГАНІЗМ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН (ДОКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Анотація
Доїльне устаткування може бути основним джерелом
забруднення
молока
мікроорганізмами,
оскільки
молоко,
що
залишається в нерівностях молокопроводу та окремих частинах
апаратів,
є
сприятливим
середовищем
для
розмноження
мікроорганізмів.
Своєчасні
миття
та
дезінфекція
доїльного
устаткування і молочного інвентаря є запорукою одержання
безпечного молока високої якості.
Нами був розроблений новий мийно-дезінфікуючий засіб «Аргомол»
для санації доїльного обладнання. За вибору мийно-дезінфікуючого засобу
для проведення санації молочного обладнання слід звертати увагу не лише
на його ефективну бактерицидну та інші дії, а також і на можливу
токсичність. Дана стаття присвячена доклінічним дослідженням мийно-
дезінфікуючого засобу “Аргомол” щодо визначення кумулюючої,
подразнюючої, сенсибілізуючої та шкірно-резорбтивної дій засобу на
організм лабораторних тварин. Дослідження проводились згідно
методичних рекомендацій “Оцінка придатності та ефективності мийних,
дезінфікуючих і мийно-дезінфікуючих засобів для санітарної обробки
доїльного устаткування та молочного інвентаря”. Доведено, що мийно-
дезінфікуючий засіб “Аргомол” не має вираженої кумулюючої, подразнюючої,
сенсибілізуючої і шкірно-резорбтивної дій. Встановлено, що мийно-
дезінфікуючий засіб «Аргомол» згідно класифікації речовин за токсичністю
(ГОСТ 12.1.007-76) відноситься до 4 класу.
Ключові
слова:
мийно-дезінфікуючий
засіб,
Аргомол,
токсичність, лабораторні тварини
Посилання
Jakubchak, O. M., Homenko, V. I., Kovalenko, V. L., Jashhenko, M. F.,
Olijnyk, L. V., Midyk, S. V., et al. (2010). Veterynarna dezinfekcija, dezodoracija,
dezinsekcija, dezinvazija, deratyzacija: instrukcija [Veterinary disinfection,
deodorization, disinsection, disinvasion, disinfestation: instruction]. Kyiv: Kompanija
Bioprom, 62.
Kovalenko, V. L. (2008). Aktual'ni problemy zastosuvannja dezinfikujuchyh
preparativ [Current problems applying disinfectants]. Veterynarna biotehnologija–
Veterinary biotechnology, 12, 78-91.
Kovalenko, V. L., & Nedosjekov, V. V. (2011). Koncepcija rozrobky ta
vykorystannja kompleksnyh dezinfektantiv dlja veterynarnoi' medycyny [Concept
development and use of integrated veterinary disinfectants]. Kyiv, 146.
Kovalenko, V. L., Nedosjekov, V. V. (2011). Metodychni pidhody kontrolju
dezinfikujuchyh zasobiv dlja veterynarnoi' medycyny [Methodological approaches of
control disinfectants for veterinary medicine]. Kyiv, 219.
Kocjumbas, I. Ja., Malyk, O. G., Paterega, I. P. (2006). Doklinichni
doslidzhennja veterynarnyh likars'kyh zasobiv [Preclinical studies of veterinary
drugs]. L'viv: Triada pljus, 360.
Kovalenko, V. L. (Eds.). (2014). Metody kontrolju dezinfikujuchyh zasobiv
[Control methods of disinfectants]. Kyiv, 160.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).