Порівняльно-анатомічне дослідження скелету ділянки стегна деяких безкілевих птахів

Анотація

Слід зазначити, що біпедалізм птахів має суттєві відмінності
від біпедалізму інших наземних хребетних і зумовлений розташуванням осі
тіла відносно тазових кінцівок. Звісно ж це накладає певні відбитки як на
біоморфологічні особливості будови тазостегнового суглоба та ділянки стегна в
цілому, так і на біоморфологічні особливості та ступінь розвитку його кісткових
елементів, що утримує тіло між двома кінцівками.
Особливості скелетних елементів ділянки стегна птахів обумовлені
специфічним біпедалізмом, що полягає у розташуванні осі тіла відносно тазових
кінцівок та довжиною стегнової кістки відносно загальної довжини тазової
кінцівки у безкілевих, що коливається від 12,8 до 21,1 %. Відмінність форми та
відносних розмірів досліджених елементів, звуження преацетабулярного відділу
клубової кістки, кут нахилу сідничої кістки, а також звуження або розширення
тазової кістки зумовлені біоморфологічними адаптаціями птахів до середовища
існування. Наявність або різного ступеня вираженість сідничо-лобкового вікна,
різні форми та розміри сідничного отвору, що коливається від 97,6 до 127,7 %,
утворення затульного втиснення обумовлені дією функціональних навантажень
на ту чи іншу із зазначених ділянок. Тобто, чим більше функціональне
навантаження, тим менше виражене сідничо-лобкове вікно. Чим більший
сідничий отвір, тим менші навантаження і, навпаки. Відносна довжина шийки
(коливається від 61,1 до 85,6 %) стегнової кістки знаходиться у прямопропорційній
залежності від довжини проксимального епіфіза в цілому. Розвиток вертлюга
та противертлюга характеризує силу м’язів, що фіксуються в цій ділянці
тазостегнового суглоба та впливають на його рух. Чим більше розвинений
вертлюг та противертлюг, тим потужніші м’язи фіксуються до нього.
Завдяки цим даним, ми встановили закономірність – чим довше тазова
кінцівка, тим коротше стегнова кістка. За допомогою відсоткового
співвідношення показників вирахували ступінь розвитку лобкової кістки – у
ему вона розвинена не дуже. Визначили особливості розвитку тазової кістки,
а також діаметр голівки стегнової кістки, що коливається від 83,0 до 150,8 % і
форму суглобової западини, яка може бути від круглої до овальної чи поперечно-
овальної. Встановили, що чим нижче показник, тим овальніша голівка. За

розміром суглобової западини і голівки можна характеризувати силу амплітуди
виносу кінцівки, а також статичний і динамічний кути. Встановити фіксацію
кінцівки і розвиток сідничо-стегнової зв’язки, яка утримує кінцівку і дозволяє їй
проводити різноманітні маніпуляції – у ему вона відсутня.
Ключові слова: птахи, біоморфологія, тазостегновий суглоб, кістки, трабекули