Порівняльно-анатомічне дослідження скелету ділянки стегна деяких безкілевих птахів

Автор(и)

  • N. Druz National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.31548/ujvs2019.02.030

Анотація

Слід зазначити, що біпедалізм птахів має суттєві відмінності
від біпедалізму інших наземних хребетних і зумовлений розташуванням осі
тіла відносно тазових кінцівок. Звісно ж це накладає певні відбитки як на
біоморфологічні особливості будови тазостегнового суглоба та ділянки стегна в
цілому, так і на біоморфологічні особливості та ступінь розвитку його кісткових
елементів, що утримує тіло між двома кінцівками.
Особливості скелетних елементів ділянки стегна птахів обумовлені
специфічним біпедалізмом, що полягає у розташуванні осі тіла відносно тазових
кінцівок та довжиною стегнової кістки відносно загальної довжини тазової
кінцівки у безкілевих, що коливається від 12,8 до 21,1 %. Відмінність форми та
відносних розмірів досліджених елементів, звуження преацетабулярного відділу
клубової кістки, кут нахилу сідничої кістки, а також звуження або розширення
тазової кістки зумовлені біоморфологічними адаптаціями птахів до середовища
існування. Наявність або різного ступеня вираженість сідничо-лобкового вікна,
різні форми та розміри сідничного отвору, що коливається від 97,6 до 127,7 %,
утворення затульного втиснення обумовлені дією функціональних навантажень
на ту чи іншу із зазначених ділянок. Тобто, чим більше функціональне
навантаження, тим менше виражене сідничо-лобкове вікно. Чим більший
сідничий отвір, тим менші навантаження і, навпаки. Відносна довжина шийки
(коливається від 61,1 до 85,6 %) стегнової кістки знаходиться у прямопропорційній
залежності від довжини проксимального епіфіза в цілому. Розвиток вертлюга
та противертлюга характеризує силу м’язів, що фіксуються в цій ділянці
тазостегнового суглоба та впливають на його рух. Чим більше розвинений
вертлюг та противертлюг, тим потужніші м’язи фіксуються до нього.
Завдяки цим даним, ми встановили закономірність – чим довше тазова
кінцівка, тим коротше стегнова кістка. За допомогою відсоткового
співвідношення показників вирахували ступінь розвитку лобкової кістки – у
ему вона розвинена не дуже. Визначили особливості розвитку тазової кістки,
а також діаметр голівки стегнової кістки, що коливається від 83,0 до 150,8 % і
форму суглобової западини, яка може бути від круглої до овальної чи поперечно-
овальної. Встановили, що чим нижче показник, тим овальніша голівка. За

розміром суглобової западини і голівки можна характеризувати силу амплітуди
виносу кінцівки, а також статичний і динамічний кути. Встановити фіксацію
кінцівки і розвиток сідничо-стегнової зв’язки, яка утримує кінцівку і дозволяє їй
проводити різноманітні маніпуляції – у ему вона відсутня.
Ключові слова: птахи, біоморфологія, тазостегновий суглоб, кістки, трабекули

Посилання

Baumel, J. J., King, A. S., Lucas, A. M., eds. (1979). Nomina Anatomica Avium. London: Acad. Press., 637.

Fisher, H. J., Goodman, D. C. (1955). Miolohiya Grus Americana [The myology of the Grus Americana]. J. Biol. Monogr., 26., 2., 135.

Fürbringer, M. (1888). Doslidzhennya morfolohiyi ta systematyk y ptakhiv [Untersuchungenzur Morphologieund Systematikder Vögel]. Amsterdam, Jena, 1751.

Meckel, J. F. (1828). Systema porivnyalnoi anatomiyi [System der vergleichenden Anatomie]. Halle: Renger, 3, 670.

Stolpe, M. (1932). Fizioloho-anatomichni doslidzhennya nazadnikh kintsivkakh ptakhiv [Physiologisch-anatomische Untersuchungen über die hintere Extremität der Vögel]. J. Ornith. Bd., 2., 161-247. https://doi.org/10.1007/BF01908701

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-30

Номер

Том 10 № 2 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).