Перерозподіл рецепторів лектину сочевиці в органогенезі підшлункової залози у типово і атипово імплантованих зародків людини
Анотація
У підшлунковій залозі при матковій імплантації манозокон’югати (рецептори лектину сочевиці), з'являючись вперше у зародків у віці 43 діб (14 мм завдовжки) на апікальній поверхні і цитолемі клітин епітелію, до кінця другого місяця ембріогенезу зберігаються на одному рівні. Протягом третього місяця розвитку (зародки 30–70 мм завдовжки) глікополімери накопичуються. Диференціювання клітин мезенхіми на молоді фібробласти супроводжується повною редукцією рецепторів лектину сочевиці. Атипова імплантація призводить до того, що кількість рецепторів лектину сочевиці змінюється у бік зменшення, що свідчить про порушення рецепторного апарату клітин і процесів адгезії.Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).