Біоморфологічні особливості тазостегнового суглоба деяких представників родини ібісових

Автор(и)

  • О. П. Мельник НУБіП України
  • Н. В. Друзь НУБіП України

Анотація

Викладено біоморфологічні особливості м’язів тазостегнового суглоба представників родини ібісових (лисий ібіс та коровайка). Встановлено, що у представників цієї родини ступінь диференціації м’язів тазостегнового суглоба обумовлений крокуючим типом біпедальної локомоції, а також біоморфологічними особливостями статики, що, у свою чергу, накладає певні відбитки на ступінь розвитку кожного окремого м’яза тазостегнового суглоба. Також встановлено ступінь розвитку м’язів тазостегнового суглоба та його м’язових груп. Визначено, що маса м’язів згиначів тазостегнового суглоба більша ніж розгиначів.

Біографії авторів

О. П. Мельник, НУБіП України

доктор ветеринарних наук, професор

Н. В. Друзь, НУБіП України

аспірант

Номер

№ 188 (2013): Частина 2 (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).