Вплив типу автономного тонусу на структуру міжм'язового нервового сплетення кишечника курей
Анотація
У дорослих курей (віком один рік) методом варіаційної пульсометрії за Баєвським Р.М. (1984) встановлено два типи сукупного тонусу автономних центрів: симпатотонію (СТ) та симпато-нормотонію (СТ-НТ). У кожної групи птиці досліджено морфометричні особливості міжм’язового нервового сплетення кишкової стінки. Попри це виявлено, що різні її ділянки характеризуються відмінностями у розмірах петель міжм’язового нервового сплетення. Вздовж кишечника курей середні розміри нервових петель поступово зменшуються. Типологічні особливості автономного тонусу проявляються у співвідношенні між різними групами нервових петель.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
