Особливості організації землекоритсування заповідників україни

Анотація

Анотація.Стаття присвячена вирішенню актуальної проблеми пошуку ефективних методів організації землекористування природоохоронних територій. Метою статті є розгляд та аналіз особливостей організації процесів землекористування природоохоронних територій в Україні. Проведено дослідження сучасного стану об’єктів та територій природо-заповідного фонду України, зокрема в організації землекористування заповідників; проаналізовано  правовий  режим  земель  ПЗФ; розглянуто особливості організації землекористування територій та об’єктів Карпатського біосферного заповідника.Проаналізовано поняття "земля природно-заповідного фонду", як перелік земель, які надані об'єкту ПЗФ в постійне користування. Охарактеризовано порядок землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Визначено наявне протиріччя між ефективним використанням земель та запобіганням всім можливим негативним проявам господарської діяльності, а також має передбачати поступове зменшення дестабілізуючих процесів та елементів щодо земельних ресурсів і збільшення, насамперед, спрямованих на забезпечення збереження і відтворення ґрунтів.

Результатом проведеного аналізу режиму території Карпатського біосферного заповідника, визначено які зони включає: заповідна зона, буферна зона,  зона антропогенних ландшафтів та зона регульованого заповідного режиму. Особливою частиною КБЗ наявність транзитної зони, до якої  входять державні лісогосподарські підприємства, що розташовані безпосередньо у зоні діяльності Карпатського біосферного заповідника. Ця частина біосферного резервату немає спеціального природоохоронного статусу і створена з метою реалізації тут концепції сталого розвитку.