Землеустрій, кадастр і моніторинг земель

Актуальність досліджень обумовлена потребами планування сільськогосподарських територій та відсутністю комплексних планово-картографічних матеріалів, як в межах окремих старостинських округів, так і на території громад. Також проведені дослідження є основою для формування земельного банку конкретних землевласників та землекористувачів; отримання інформації про розташування земельних ділянок, їх власника, орендаря, площу, грошову оцінку. Метою проведеної роботи є візуалізація меж земельних часток (паїв) та вивчення всебічної інформації стосовно використання пайових площ. В процесі досліджень застосовано методи картографування територій з використанням аналогових та цифрових картографічних матеріалів. Для створення та обробки цифрових даних використано настільне програмне забезпечення землевпорядника. Межі усіх сформованих картографічних об’єктів мають координати поворотних точок, що налагоджує роботу з реальними просторовими об’єктами місцевості. Методика проведення досліджень передбачає поєднання усіх існуючих даних про земельні ділянки, які містяться в українській земельно-кадастровій базі, а також нецифрових матеріалів для встановлення місця розташування земельних ділянок, відомості про які відсутні в кадастрі. В результаті досліджень сформовано земельні ділянки у векторному форматі в межах дев’яти старостинських  округів Радомишльської громади,  а також, семантичну інформацію,  до кожної з них. База даних, що утворилася в результаті формування семантичної інформації кожної земельної ділянки, містить дані про власника, цільове призначення, площу, орендаря та грошову оцінку. Створено тематичну карту орендарів в межах округів. Одну з яких презентовано у статті, як приклад. Проаналізовано результати створених тематичних карт орендних відносин в межах більшої частини громади. Встановлено, що на 60 % території  паїв заключено договори оренди. Серед орендарів переважають товариства з обмеженою відповідальністю (43%). Набагато меншу площу орендують приватні підприємства (15%) та фермерські господарства (9%). Жодна земельна частка (пай) не використовується власником. Попри велику орендну площу  кількість орендарів не значна. Всього налічується 18 товариств з обмеженою відповідальністю, 4 приватні підприємства, 9 фермерських господарств. Також присутні окремі випадки оренди ділянок громадянами, які не є власниками паїв. Дослідженнями також представлено дані сільськогосподарської освоєності досліджуваної території та грошової оцінки земельних часток (паїв). Встановлено, що фактична розораність становить більше 90%, що є значним показником у порівнянні з іншими громадами Житомирщини. Крім того, площа земель запасу сягає майже 1 тис.га, що складає 3% від загальної досліджуваної площі. Найбільша площа земель запасу в межах округу становить майже 300 га. В середньому цей показник наближається до 100 га. Є й винятки, округи, де земель запасу немає зовсім. В межах досліджуваної території є один  округ без земель запасу та один округ з невеликою порівняно їх площею (36) га. Грошова оцінка земель є низькою. Найменша вартість 1 га паю становить 85 EUR, найбільша – близько 700 EUR.  Середній показник грошової оцінки земельних ділянок знаходиться в межах 300 EUR. Отримані результати є потенційною платформою для формування полів; проведення обміну ділянками для уникнення «шахматки» в процесі землекористування;  заключення договорів оренди на паї, що використовуються не законно; впорядкування територій, дані про які відсутні в кадастрі.

Крім того, проведені дослідження є складовою досліджень в межах усієї громади. Також планується їх розширення в межах більшої території для напрацювання висновків щодо системи орендних відносин в межах Поліського регіону Житомирської області.

Ключові слова: орендні відносини, землеустрій, оренда паїв, сільськогосподарські землі, земельний фонд, територіальна громада.

Ramamurthy, V. (2018). Trends in Land Resource Management and Land Use Planning. Geospatial Technologies in Land Resources Mapping, Monitoring and Management. 21.517-549. DOI 10.1007/978-3-319-78711-4_25

Shkola, V.Y., Domashenko, M.D., Novak, K.S. (2016). Fundamentals of Ukrainian Land Fund Management. Marketing and Management of Innovations. 2. 235-245.

Trystuła A., Konieczna J. (2018). Land Parcel Management System in Poland and a case study of EU member states January. Geodetski Vestnik. 62(04).630-640 DOI:10.15292/geodetski-vestnik.2018.04.630-640.

Timmermann, C., Felix, G.F. (2019). Ethical issues involving long-term land leases: a soil sciences perspective. Sustainable Governance and Management of Food Systems: Ethical Perspectives. 15th Congress of the European-Society-for-Agricultural-and-Food-Ethics (EurSafe). 287-292 . DOI 10.3920/978-90-8686-892-6_40.

Rudinskaya, T., Naglova, Z. (2020). Position of the Czech Republic in EU Field Crop Production. Agrarian Perspectives XXIX: Trends and Challenges of Agrarian Sector. 303-311.

Jurkenaite, N., Balezentis, T. (2020). The 'pure' and structural contributions to the average farm size growth in the EU: The index decomposition approach. Ecological Indicators. 117. DOI 10.1016/j.ecolind.2020.106614

Lesiv, M., Bayas, J.CL., Fritz, S. (2019). Estimating the global distribution of field size using crowdsourcing. Global Change Biology. 25 (1). 174-186. DOI 10.1111/gcb.14492

Clough, Y., Kirchweger, S., Kantelhardt, J. (2020). Field sizes and the future of farmland biodiversity in European landscapes. Conservation Letters. 13 (6). DOI 10.1111/conl.12752

Drebot, O., Zubova, O., Khant, H., Hurelia, V., Sknypa, N. (2022) . Analysis of the agricultural land use in Ukraine on the example of the united community. Advances in Geodesy and Geoinformation. 71(1). e18. DOI 10.24425/gac.2022.141171