Геоматичний моніторинг екологічних загроз на техногенно-навантажених територіях
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2023.02.03Ключові слова:
деформація земної поверхні, геоінформаційні системи, геоматика, моніторинг, супутникова радіолокація, техногенно-навантажені територіїАнотація
Відмічено, що територія Східної України насичена потенційно небезпечними промисловими об’єктами та ділянками з геодинамічними процесами, за якими необхідний постійний контроль і моніторинг для виявлення деформацій. Запропоновані геоматичні методи і засоби для комплексної оцінки деформацій, показників екологічних загроз на техногенно-навантажених територіях. Вибір геоматичної системи моніторингу залежить від виду середовища і напрямку досліджень. Візуалізацію вмісту хімічних речовин, концентрації газів, температури, вологості, опадів можна здійснити через інтерфейси платформи Giovanni. Для класифікації об’єктів наземного покриву, зміни їх меж, моніторингу рослинного покриву, аналізу геологічної структури, виявлення динаміки водних та водно-болотних об’єктів, масштабів паводків і затоплення опрацьовують космічні знімки Landsat, Sentinel-2, MODIS; для визначення місць розташування міських територій і окремих будівель, для увиразнення рельєфу гірських територій, для контролю за забрудненням поверхонь водойм - радіолокаційні знімки SIR - C/X - SAR; для визначення характеристик рельєфу - цифрові моделі рельєфу SRTM. Спостереження за деформацією земних поверхонь і побудова карт зміщень виконується методом супутникової радіолокації InSAR, що базується на використанні космічних знімків з КА Sentinel-1.
Для уточнення виявлених проблемних ділянок необхідно сумісно використовувати наземні геодезичні методи моніторингу деформацій техногенно-навантажених територій. Опрацювання отриманих даних здійснюється в різних геоінформаційних системах ArcGIS, QGIS, Google Earth, Digital; для оцінки просідань ґрунтів – Estimating Subsidence using Sentinel-1 Data in SNAP, Landslides detection Sentinel-1.
В статті зазначено, що геоматичний моніторинг здійснюється для нейтралізації загроз, для відновлення природо-ресурсного потенціалу, забезпечення геополітичної, еколого-безпечної та військової стійкості.
Посилання
Tretiak K.R., Maksymchuk V.Yu., Kutas R.I. (2015). Modern geodynamics and geophysical fields of the Carpathians and adjacent territories. Lviv. 420.
Trevoho I., Horb A., Meleshko O. (2017). Application of synthetic aperture radars for high-precision geospatial monitoring. Modern achievements of geodetic science and production. Lviv. 44‒46.
Buriak K. (2018). Geodetic monitoring of deformations by the method of radar interferometry. International Research and Practical Conference «The development of technical sciences: problems and solutions» (Brno, 28.04.2018), 168‒171.
Cherniaha P., Basovets O. (2009). Use of GIS technologies for monitoring agricultural land and land management. Modern achievements of geodetic science and production, 1(17), 204‒208.
Ostrovskyi A., Moroz O. (2002). Geomonitoring in geodynamics and increasing the accuracy of geodetic measurements by neutralizing atmospheric effects. Proceedings of the scientific and technical symposium «Geomonitoring‒2002», 12‒15.
Starovierov V. (2020). Geodetic monitoring of hydrotechnical structures using an automated surveillance system. Urban planning and territorial planning, 74, 298‒307. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2020.74.298-307
Heunecke O., Welsch W. (2001). Terminology and Classification of Deformation Models in Engineering Surveys. Journal of Geospatial Engineering, 1, 35‒44.
Sansò F. (2006). Navigazione geodetica e rilevamento cinematico. Milano: Polipress. 294.
Ferretti А., Fumagalli А., Novali F., Prati C., Rocca F., Rucci А. (2011). A New Algorithm for Processing Interferometric Data-Stacks: SqueeSAR. Transactions on Geoscience and Remote Sensing, 49, 3460‒3470.
Hooper A., Zebker H., Segall P., Kampes B. (2004). A new method for measuring deformation on volcanoes and other natural terrains using InSAR persistent scatterers. Geophys. Res. Lett., Vol. 31, no. 23. https://doi.org/10.1029/2004GL021737
Brockmann E., Ineichen D., Marti U., Schaer S., Schlatter A., Villiger A. (2012). Determination of Tectonic Movements in the Swiss Alps Using GNSS and Levelling. Intern. Association of Geodesy Symposia, 136, 689‒695. https://doi.org/10.1007/978-3-642-20338-1_85
On the approval of the Regulation on the state system of environmental monitoring: Resolution of the Kab. of Ministers of Ukraine dated 30.03.1998. № 391. URL: https://ips.ligazakon.net/document/KP980391?an=4
Dorozhynskyi O.L., Burshtynska Kh.V., Hlotov V.M. (2016). Geomatics in environmental monitoring and assessment of threatening situations. Lviv. 400.
Dovhyi S., Babiichuk S., Kuchma T., Tomchenko O., Yurkiv L. (2020). Remote sensing of the Earth: analysis of space images in geoinformation systems. Kyiv. 268.
Burshtynska Kh., Stankevych S., Denys Yu. (2019). Photogrammetry and remote sensing. Lviv. 216.
Nesterenko S.V. (2022). Methods of studying deformations of the earth's surface based on satellite radar data. Materials of the International Scientific and Technical Conference «Geoforum-2022», Lviv-Yavoriv-Bryukhovychi, 06-08.04.2022, 11‒14.
Sentinel Online – Missions – Sentinel-1. Available at: https://sentinel.esa.int/web/sentinel/missions/sentinel-1
Sentinel Online – User Guides – Sentinel-1 SAR. Available at: https://sentinel.esa.int/web/sentinel/user-guides/sentinel-1-sar
Sharyi H., Nesterenko S., Stoiko N. (2022). Ways of revitalization of Dnipro reservoirs. Journal LNEU: Architecture and Building, 23, 118‒124.
In Irpen, the destruction of the dam led to large-scale flooding: consequences for nature and people. EkoPolityka. Available at: https://ecopolitic.com.ua/ua/news/v-irpeni-rujnuvannya-dambi-prizvelo-do-masshtabnih-zatoplen-yaki-naslidki/
«Bloody River». What will be the effect of damage to the dam in Kryvyi Rih. Available at: https://texty.org.ua/articles/107751/kryvava-richka-na-sho-vplyne-poshkodzhennya-damby-v-kryvomu-rozi/
Khilchevsky V., Grebenya V. (2014). Water Fund of Ukraine: Artificial reservoirs – reservoirs and ponds. Kyiv.
What awaits the South of Ukraine after the destruction of the Kakhov reservoir. Available at: https://kurkul.com/spetsproekty/1460-scho-chekaye-pivden-ukrayini-pislya-ruynuvannya-kahovskogo-vodoshovischa
Modeling of the worst scenarios of the Kakhovskaya HPP dam breach. Available at: https://texty.org.ua/fragments/108141/modelyuvannya-najhirshyh-scenariyiv-proryvu-hrebli-kahovskoyi-ges/
Nesterenko S., Kliepko A. (2022). Geodetic monitoring of the Kaniv HPP dam using satellite radar. Available at: https://openreviewhub.org/geoterrace/paper-2022/geodetic-monitoring-kaniv-hpp-dam-using-satellite-radar
Eteje S.O. (2020). Detailed geodetic technique procedures for structural deformation monitoring and analysis. Int. J. of Scientific and Technological Research, 6(7), 7-23. https://doi.org/10.7176/JSTR/6-07-02
Beshr A.A., Kaloop M.R. (2013). Monitoring Bridge Deformation Using Auto-Correlation. Adjustment Technique for Total Station Observations. Positioning, 4, 1‒7. https://doi.org/10.4236/pos.2013.41001
Mohammad B. (2016). Deformation monitoring using different least squares adjustment methods: a simulated study. KSCE journal of civil engineering, 20(2), 855‒862. https://doi.org/10.1007/S12205-015-0454-5
Dorozhynskyi O.L. (2014). Terrestrial laser scanning in photogrammetry. Lviv. 96.
Darugna F. (2019). RTK and PPP-RTK using smartphones: From short baseline to long-baseline applications. 32nd Int. Technical Meeting of the Satellite Division of The Institute of Navigation (ION GNSS+2019), 3932‒3945.
On the size and procedure for determining the losses of agricultural and forestry production that are subject to compensation: Decree of the Kab. of the Ministers of Ukraine dated 11.17.1997. № 1279. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-p#Text
Operating NPPs of Ukraine. Available at: https://www.uatom.org/zagalni-vidomosti
The effect of nitrogen dioxide on the human body and NPS. Nova ecologia. Available at: http://www.novaecologia.org/voecos-377-1.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
