Research of bitter substances of lupulin in different types of hops
Ключові слова:
lupulin grains, bitter substances, alpha-acids, beta-acids, xanthohumol, man's racemesАнотація
There was investigated the quantity and structure of bitter substances and xanthohumol in lupulinin grains, in a mixture of blossom dust and lupulin in man's racemes and in a leaf of hop. It was found, that the quantity and structure (composition) of bitter substances in a lupulin of selection varieties does not depend on its quantity in hop cones, and that it is a varietal attribute. It was found, that lupulin glands also are present on anthers of man's racemes, also on a leaf but in much lesser quantity and less educed there. Lupulin from the man's racemes, received from different plants, essentially differs in quantity of alpha and beta- acids. In petal glands (Ferri lactases) on a leaf of hop plant bitter substances are presented only by beta-acids, basically lupulone and adlupulone.Посилання
Lyashenko N. I. (2002). Byokhymyia khmelia y khmeleproduktov [Hops and hop products вiochemistry]. Zhitomir: Polissja, 388.
Lyashenko N. I., Mihaylov N. G., Rudik, R. I. (2004). Fiziologiya i biohimiya hmelya [Physiology and biochemistry hop]. Zhitomir: "Polesye", 408.
Lyashenko N. I., Mykhajlov M. G. (2010). Likuvalnyi potentsial khmeliu i pyva [The therapeutic potential of hops and beer]. Agropromyslove vyrobnytstvo Polіssja: Zbirnyk naukovykh prats’,3, 50−54.
Polіshhuk І. B. (1992). Tsytolohichne vyvchennia lokalizatsii henezysu korys¬nykh rechovyn u heneratyvnykh orhanakh khmeliu [Cytological study of the genesis of the localization of nutrients in the generative organs of hops]. Khmeljarstvo, 15, 4−9.
Hop. Sampling rules and testing methods DSTU 4099: 2009. – [Effective from 2011-07-01] (2010). / [Khmil. Pravyla vidbyrannia prob ta metody vyprobuvannia DSTU 4099:2009. – [Chynnyi vid 2011-07-01]] K.: Derzhspozhyvstandart of Ukraine, 32,(National Standard of Ukraine).
Biendl M., Pinzl C. (2007). Arzneipflanze Hopfen. Deutsches Hopfen-museum Wolnzach. Wolnzach, 127.
Kammhuber K., Zeidler C., Seigner E. (1998). Stand der Erkenntnisse zum Hopfeninhaltsstoff Xanthohumol. Brauwelt, 138, 1633–1636.
Miranda C. L., Stevens J. F., Helmrich A., Henderson M. C., Rodriguez R. J., Yang Y. H., Deinzer M. L., Barnes D. W., Buhler D. R. (1999). Antiproliferative and cytotoxic effects of prenylated flavonoids from hops (Humulus lupulus) in human cancer cell lines Original Research Article. Food Chem. Toxicol, 37,4, 271−285.
Miranda C. L., Stevens J. F., Ivanov, V., McCall M., Frei B., Deinzer M. L., Buhler D. R. (2000). Antioxidant and prooxidant action of prenylated and nonprenylated chalcones and flavanones in vitro. J. Agric. Food Chem, 48, 9, 3876−3884.
Stevens J. F., Miranda C. L., Buhler D. R., Deinzer M. L. (1998). Chemistry and biology of hop flavonoids. Journal American Society Brewing Chemists, 56,4, 136–145.
Tobe H. et. аl.: (1997). Bone resorption inhibitors from hop extract. Biosci. Biotech. Biochem, 61,158.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
