Вплив температури зберігання на схожість насіння льону олійного
Ключові слова:
seeds longevity, linseed, storage, germination, varietyАнотація
Високоякісний посівний матеріал є важливою умовою отримання високих врожаїв та якісної сільськогосподарської продукції. Оскільки насіння зберігається впродовж тривалого часу, для збереження його довговічності, посівних якостей і урожайних властивостей, необхідно забезпечити ефективну систему його захисту від несприятливих чинників протягом періоду формування сім’янки, збирання та зберігання насіння. За неправильного зберігання насіння стрімко втрачає свої посівні якості. Насіння олійних культур має певну специфіку зберігання, оскільки запасні речовини, що використовуються зародком для проростання, відкладаються в насінні у вигляді жирів.
Метою дослідження було встановлення довговічності насіння сортів льону олійного за різних температурних режимів зберігання. Для визначення схожості льону олійного за зберігання за різних температурних режимів протягом 2016 – 2017 рр. були проведені дослідження в навчально-науковій лабораторії «Аналітичних досліджень у рослинництві» кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України. Було обрано шість вітчизняних сортів льону олійного – Айсберг, Водограй, Блакитно-помаранчевий, Еврика, Південна ніч, Оригінал та сорт німецької селекції – Лірина. Встановлено, що за зберігання насіння льону олійного при стабільно низьких позитивних (+5°С ) або від’ємних температурах довговічність насіння зберігається впродовж тривалого періоду. Зберігання в нерегульованих умовах змінних температур призводить до того, що господарська довговічність насіння втрачається за дуже короткий період.
Посилання
Roberts, E.; Ed. by M.K. Firsova; tr. from English by N. A. Yemelyanova. (1978). Jiznesposobnost semyan [Viability of seeds]. Moscow, Russia: Kolos, 410.
Podpryatov, G. I., Skaletska, L. F., Senkov, A. M., Khilevich, V. S. (2002). Zberigannya ta pererobka produktsii roslynnytstva: navchalnyi posibnyk [Storage and processing of crop production: Tutorial]. Kуiv, Ukraine: Meta, 495.
Navashin, M. S., Gerasimova, E. M. (1935). Izmenenie posevnyh kachestv pri hranenii posevnogo materiala [Changing of varietal qualities during storage of seed material]. Seedsgrowing, 1, 36 - 46.
Shpaar, D., Berezkin, A., Ginap, K., Zaharenko, A., Kalenskaya, S. (2010). Posevnoi i posadochnyi material [Sowing and planting material]. Moscow, Russia: ID "DLV Agrodello" LLC, 1, 238.
Shevchuk, O. Y., Kalenska, S. M., Dmytryshak, M. Y., Kozyar, O. M. (2005). Roslynnytstvo: Pidruchnyk [Plant growing: Tutorial]. Kуiv, Ukraine: NAU, 512.
Сlarence, R. (1961). Quick. How long can a seed remain alive? Yearbook of Agriculture, 95-99
Harrington, J. F (1963). Practical advice and instructions on seed storage. Proc. int Seed Test Ass 28, 989-994.
McDonald, M. (1999). Seed deterioration: physiology, repair and evaluation. Seed Science and Technology, 27, 177-237.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
