Забур’яненість посівів пшениці озимої за різних систем землеробства в Правобережному Лісостепу України
Ключові слова:
weeds, winter wheat, predecessor, crop rotation, farming systemАнотація
Порушення технології вирощування пшениці озимої призводить до забур´яненості посівів, знижуючи урожайність культури. Враховуючи тенденцію до мінімізації використання гербіцидів, доцільно шукати і враховувати всі фактори впливу на засміченість культурних рослин, в тому числі й вибір попередника. У дослідженнях висвітлено залежність забур’яненості посівів пшениці озимої після гороху від систем землеробства в Правобережному Лісостепу України. Екологічна модель землеробства забезпечила проміжний результат між промисловою і біологічною системами у формуванні багаторічного типу забур’яненості – 3–7 % відповідно. Серед систем основного обробітку ґрунту найкращий протибур’яновий ефект показав полицево-безполицевий.
Було встановлено збільшення маси бур’янів у посівах культури за екологічної системи землеробства в три рази, а у біологічній – маса бур’янів була вищою у 5–7 разів.
Біологічна система продемонструвала 27 % зниження урожайності пшениці озимої порівняно з промисловою (4,9 т/га). За екологічної системи урожайність становила 6,7 т/га, що є на рівні контролю. Тому, промислова модель землеробства виявилась найкращою за показником зменшення чисельності бур’янів.
Посилання
Spyrydonov, Yu. Ya. (2008). Sovershenstvovanye mer lykvydatsyy sornykh rastenyi v sovremennykh tekhnolohyiakh vozdelyvanyia polevykh kultur [Improvement of measures to eliminate weeds in modern technologies for cultivation of field crops]. Agriculture, 1, 31-43.
Ziska, L. H., McConnell, L. L. (2015). Climate change, carbon dioxide, and pest biology: monitor, mitigate, management. J. Agric. Food Chem. 64 6–12. 10.1021/jf506101h
Food and Agriculture Organisation of the United Nations. (2013).FAOSTAT. URL http://faostat.fao.org/site/567/DesktopDefault.aspx?PageID=567#ancor
Snijders, C. H. (2004) Resistance in wheat to Fusarium infection and trichothecene formation. Toxicol Lett. 153(1), 37-46.
Borona, V. P., Zadorozhnyi, V. S.(2003). Herbolohiia: problemy rozvytku [Herbology: Developmental Issues]. Plant protection, 11, 21-22.
Man'ko ,Yu. P., Lytvynenko, I. V. (2012). Bahatorichnyi monitorynh vplyvu system osnovnoho obrobitku gruntu v zernoprosapnii sivozmini na zabur’ianenist rilli [Long-term monitoring of the influence of ground tillage systems in grain-growing crop rotation on the agglomeration of arable land ].Kyiv: «Kolobih» Feniks, 143-149.
Anderson, R. L. (2000). A cultural system approach can eliminate herbicide need in semiarid proso millet (Panicum miliaceum L.) Weed Techno. 14, 602–607.
Manko, P., Lutsiuk, I. O., Prymak I. D. Rekomendatsii z metodyky vyznachennia zabur’ianenosti poliv, zasmichenosti gruntu i orhanichnykh dobryv nasinniam burianiv [Recommendations on the methodology for determining the contamination of fields, soil contamination and organic fertilizers with weed seeds]. Bila Tserkva, 30.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
