Оцінка небезпеки водної ерозії орним землям Харківської області
Ключові слова:
soil erosion by water, soil conservation index, potential erosion hazard, models of soil conservation practicesАнотація
За планування та проектування ґрунтозахисних агроландшафтів першочерговою є задача отримання кількісного прогнозу ерозійних втрат. На сьогодні розораність території Харківської області перевищує еколоґічно допустиму межу і складає 1718868 га (63,5 % від загальної площі). Орні землі представлені в основному чорноземами звичайними і типовими. Більшість з них за ґранулометричним складом – це легкоглинисті (понад 60 %) та важкосуглинкові (близько 25 %) ґрунти, де переважають частки пилової фракції.
За мету було поставлено співставлення останніх даних щодо еродованості земель Харківської області, одержаних за великомасштабного ґрунтового обстеження у 1957 – 1960 рр. з картосхемами, де за значенням індексу збереження ґрунтів (ІЗҐ) надана кількісна оцінка потенційного змиву ґрунту.
У статті на основі інформації про напруженість ерозійних процесів наведені концептуальні моделі для стратегічного довготермінового планування протиерозійного захисту в агроландшафтах у відповідності до ступеня ерозійної небезпеки.Посилання
Bulygin. S. Y.,Dumin, Y. V, Kutsenko, M. V. (2002). Otsinka geografichnogo seredovischa ta optimizatsiua zemlekoristuvannuaя [Estimation of the geographical environment and optimization of land use]. Kharkiv: Svitlo zi shodu, 168.
Bulygin, S. Y. ,Nearing, M. А. (1999). Formirovanie ekologicheski sbalansirovanih agrolandshaftov: problem erozii. [Formation of ecologically balanced agrolandscapes: erosion problems]. Kharkov: Eney, 272.
Sobolev, S. S. (1961). Zaschita pochv ot erozii i povishenie ih plodorodiua. [Protection of soils from erosion and increase of their fertility]. Мoscov: Izd-vо s.-h. lit-ri, 232.
Mirtshulava, Ts. Е. (1970). Inzshenernie metodi rascheta i prognoza vodnoy erozii. [Engineering methods for calculation and prediction of water erosion]. Мoscov: Kolos, 240 .
Larionov, G. А. (1991). Erozia pochv i deflyatsiya : osnovnie factory i kollichestvennaya otsenka. [Soil erosion and deflation: the main factors and the quantitative assessment]. Dokt. diss. d.g.n. Мoscov, 349.
Razymov, V. V. (1989). Diagnostika gornih pochv Tsentralnogo Kavkaza pо kompleksy faktorov pochvoobrazovaniya. [Diagnosis of mountain soils of the Central Caucasus on a complex of soil formation factors]. Pochvovedenie, 6. 5, 16.
Rozanov, V. G. (1988). Ne rastrachivat , а naraschivat plodorodie. [Not to waste, but to increase fertility]. Zemledelie,11, 31 – 34.
Surmach, G. P. (1985). О dopustimyh normah erozii i klasifikatsiya pochv pо smytosti. [On the permissible norms of erosion and classification of soils by grit] Pochvovedenie, 7, 103 —111.
Shvebs, G. I. (1981) Teoreticheskie osnovy eroziovedeniya. [Theoretical bases of erosion]. Кiev – Оdessа, 224
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
