Удосконалення механізму організації природокористування на території басейну Дніпра
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2019.05.010Ключові слова:
природокористування, водозбірний басейн, ріка Дніпро, методологія, концептуальна модель, еколого-раціональна експлуатація, геоінформаційно-аналітична системаАнотація
Доведено першочерговість обрання принципів раціонального природокористування, що активізує пошук шляхів оптимізації використання природних ресурсів та розробку дієвих механізмів їх відтворення. Встановлено посилення антропогенно-обумовленої деградація земельних та водних ресурсів транскордонного річкового басейну Дніпра, що виступає ключовим фактором формування та організації політичного, економічного та соціального життя суспільства. Визначено, що раціональне природокористування, основане на концептуальній моделі еколого-раціональної експлуатації території транскордонного басейну. Розроблена методологія комплексної оцінки, аналізу та прогнозування екологічного стану водозбірної території та оптимізації землекористування в басейнах річок, яка містить шість логічно-послідовних блоків організації досліджень, які забезпечують системне використання взаємодоповнюючих загальних, адаптованих і авторських методик. Окрім оптимізації використання природних ресурсів має бути забезпечено підтримку механізмів їх відтворення шляхом пошуку оптимальних сценаріїв природокористування, що забезпечить ефективний розвитку територій та оздоровлення екосистеми р. Дніпро. Запропоновано принципи діяльності міждержавної басейнової ради р. Дніпро та механізм природоохоронної організації території транскордонного басейну на основі удосконаленої методології та авторських методик із застосуванням ГІС і ДЗЗ-технологій. Встановлено, що результатом дослідження є формування єдиної системи параметрів контролю поточного стан всього басейну Дніпра з обов’язковим визначенням ризиків порушень екологічних параметрів басейнових ландшафтних структур та визначенням їх наслідків. Визначено, що організація водозбірної території р. Дніпро потребує переведення у науково-правову площину природокористування із необхідною розробкою відповідних грунто- та водоохоронних заходів. Встановлено актуальність планування водозбірних басейнів на засадах балансу екологічної стійкості агроландшафтів і інтенсивністю сільськогосподарського виробництва з метою максимізації прибутків. Система управління оздоровлення річки Дніпро має ґрунтуватися на комплексному просторово-часовому аналізу екологічного стану її басейну та засадах басейнового принципу управління.Посилання
Amakali M., Shixwameni L. (2003). River basin management in Namibia. Physics and Chemistry of the Earth, Vol. 28, Is. 20-27, 1055-1062.
https://doi.org/10.1016/j.pce.2003.08.047
Aspinall R., Pearson D. (2000). Integrated geographical assessment of environmental condition in water catchments: Linking landscape ecology, environmental modeling and GIS. Journal of Environmental Management, Vol. 59(4), 299-319.
https://doi.org/10.1006/jema.2000.0372
Barbosa M.C., Mushtaq S., Alam K. (2017). Integrated water resources management: Are river basin committees in Brazil enabling effective stakeholder interaction? Environmental Science & Policy, Vol. 76, 1-11.
https://doi.org/10.1016/j.envsci.2017.06.002
Bozzola M., Swanson T. (2014). Policy implications of climate variability on agriculture: Water management in the Po river basin, Italy. Environmental Science & Policy, Vol. 43, 26-38.
https://doi.org/10.1016/j.envsci.2013.12.002
Dedkov A.P., Mozherin V.I. (1984). Eroziya i stok nanosov na Zemle [Erosion and sediment runoff on Earth]. Kazan: Kazan University Press, 264. (in Russian)
Dinar A., Kemper K., Blomquist W., Kurukulasuriya P. (2007). Whitewater: Decentralization of river basin water resource management. Journal of Policy Modeling, Vol. 29, Is. 6, 851-867.
https://doi.org/10.1016/j.jpolmod.2007.06.013
Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2000, establishing a framework for Community action in the field of water policy. (2000)Official Journal of the European Communities, L. 327, 1-72.
Dudiak N.V., Pichura V.I., Potravka L.A., Stratichuk N.V. (2019). Geomodelling of Destruction of Soils of Ukrainian Steppe Due to Water Erosion. Journal of Ecological Engineering, Vol. 20, Iss. 8, 192-198.
https://doi.org/10.12911/22998993/110789
Henderson-Sellers B. (1987). Ynzhenernaja limnologija [Engineering Limnology]. K.Ya. Kondratiev (Ed.). Leningrad: Gidrometeoizdat, 335. (in Ukrainian)
Horton R.E. (1948). Erozionnoe razvitie rek i vodosbornykh basseynov [Erosive development of rivers and watersheds]. Moscow: Foreign Literature, 158. (in Russian)
Hvesik M.A. (2013). Ekologichni problemy basejnu richky Dnipro ta shljahy i'h vyrishennja [Environmental problems of the Dnieper River basin and ways of their solution]. Ecology and nature management, No 17, 68-74. (in Ukrainian)
Karmanov I.I. (1980). Plodorodie pochv SRSR [Soil fertility of the USSR]. Moscow: Kolos, 224. (in Russian)
Kharitonov M.M., Anisimova L.B. (2013). Ekologichna ocinka jakosti poverhnevyh vod basejnu richky Dnipro u Dnipropetrovs'kij oblasti [Environmental assessment of surface water quality of the Dnieper River basin in Dnipropetrovsk region]. Ecology and nature management, No 17, 75-86. (in Ukrainian)
Korytny L.M. (2001). Basseynovaya kontseptsiya v prirodopol'zovanii [Basin concept in nature management]. Irkutsk: Publishing House of the Institute of Geography SB RAS, 163. (in Russian)
Lisetskii F., Chepelev O. (2014). Quantitative substantiation of pedogenesis model key components. Advances in Environmental Biology, No 8(4), 996-1000.
Lisetskii F.N., Pavlyuk Ya.V., Kirilenko Zh.A., Pichura V.I. (2014) Basin organization of nature management for solving hydroecological problems. Russian Meteorology and Hydrology, Vol. 39, Nо. 8, 550-557.
https://doi.org/10.3103/S106837391408007X
Lisetskii F.N., Pichura V.I. (2016). Assessment and forecast of soil formation under irrigation in the steppe zone of Ukraine. Russian Agricultural Sciences, No 2, 154-158.
https://doi.org/10.3103/S1068367416020075
Litvin L.F., Kiryukhina Z.P. (2004). Pochvenno-erozionnaya migratsiya biogenov i zagryaznenie poverkhnostnykh vod [Soil-erosion migration of nutrients and surface water pollution]. Soil erosion and channel processes, Vol. 14, 45-63. (in Russian)
Molle B., Tomas S., Hendawi M., Granier J. (2012). Evaporation and wind drift losses during sprinkler irrigation influenced by droplet size distribution. Irrigation and Drainage, Vol. 61, Is. 3, 240-250.
https://doi.org/10.1002/ird.648
Pichura V.I. (2017). Geomodeljuvannja zonal'noi' nebezpeky zabrudnennja biogennymy rechovynamy poverhnevyh vod u transkordonnomu basejni Dnipra [Geomodeling of zonal hazard of surface water contamination with biogenic substances in the transboundary basin of the Dnieper]. Bioresources and environmental management, Vol. 9, No. 1-2, 24-36. (in Ukrainian)
https://doi.org/10.31548/bio2017.01.004
Pichura V.I. (2017). Retrospektyvnyj analiz transformacii' ta pronoz stoku richky Dnipro [Retrospective analysis of transformation and outflow of the Dnieper River]. Balanced nature management, No 3, 76-90. (in Ukrainian)
Pichura V.I., Domaratsky Y.A., Yaremko Yu.I., Volochnyuk Y.G., Rybak V.V. (2017). Strategic Ecological Assessment of the State of the Transboundary Catchment Basin of the Dnieper River Under Extensive Agricultural Load. Indian Journal of Ecology, Vol. 44 (3), 442-450.
Pichura V.I., Malchykova D.S., Ukrainskij P.A., Shakhman I.A., Bystriantseva A.N. (2018). Anthropogenic Transformation of Hydrological Regime of The Dnieper River. Indian Journal of Ecology, Vol. 45 (3), 445-453.
Pichura V.I., Potravka L.A., Dudiak N.V., Skrypchuk P.M., Stratichuk N.V. (2019). Retrospective and Forecast of Heterochronal Climatic Fluctuations Within Territory of Dnieper Basin. Indian Journal of Ecology, Vol. 46 (2), 402-407.
Pichura V.I., Shakhman I.O., Bystryantseva A.M. (2018). Prostorovo-chasova zakonomirnist' formuvannja jakosti vody v richci Dnipro [Spatio-temporal pattern of formation of water quality in the Dnieper River]. Bioresources and environmental management, Vol 10, No1-2, 44-57. (in Ukrainian)
https://doi.org/10.31548/bio2018.01.006
Pilipenko Yu.V., Kornienko V.A., Dovbysh O.E., Lianzberg O.V., Lipisivitsky A.A. (2013). Ekologicheskie puti vozrozhdeniya poymennykh vodoemov Nizoviy Dnepra [Ecological ways of the revival of floodplain water bodies of the Lower Dnieper]. Ecology in service of sustainable development. Proceedings international scientific and specialist conference. Novi Sad, 16-18. (in Russian).
Renard K.G., Foster G.R., Weesies G.A. (1997). Predicting soil erosion by water: a guide to conservation planning with the Revised Universal Soil Loss Equation (RUSLE). Agriculture Handbook, No. 703, 126-131.
Shapar A.G., Skripnik O.O. (2013). Nedolugist', bezdushnist' chy neporozuminnja vyznachajut' dolju Dnipra? [Is insolence, heartlessness, or misunderstanding determining the fate of the Dnieper?] Ecology and nature management, No 16, 282-289. (in Ukrainian)
Shumakov F. T. (2011). Razrabotka metodov kosmicheskogo monitoringa troficheskogo sostoyaniya vodoemov [Development of methods for space monitoring of the trophic state of water bodies]. Scientific notes of the Taurida National University named after V.I. Vernadsky. Series: Geography, No 3, Vol. 24 (63), 162-172. (in Russian)
Shvebs G.I. (1987) Kontsentratsiya prirodno-khozyaystvennykh sistem i voprosy ratsional'nogo prirodopol'zovaniya [Concentration of natural-economic systems and issues of rational nature management]. Geography and natural resources, No. 2, 30-38. (in Russian)
Strahler, A.N. (1952) Hypsometric (Area Altitude) Analysis of Erosional Topology. Geological Society of America Bulletin, 1117-1142.
https://doi.org/10.1130/0016-7606(1952)63[1117:HAAOET]2.0.CO;2
Sumner G. (1981). Matematika dlya geografov [Mathematics for Geographers]. Moscow: Progress, 297. (in Russian)
Transgranichnyy diagnosticheskiy analiz basseyna reki Dnepr [Cross-border diagnostic analysis of the Dnieper River Basin]. (2003). UNDP - GEF, Dnepr River Basin Environmental Remediation Program. Minsk, 217. (in Russian)
Volobuev V.R. (1974). Vvedenie v energetiku pochvoobrazovaniya [Introduction to the energy of soil formation]. Moscow: Nauka, 126. (in Russian)
Yurasov S.N., Kuryanova S.O., Yurasov N.S. (2009). Kompleksna ocinka jakosti vod za riznymy metodykamy ta shljahy i'i' vdoskonalennja [Complex assessment of water quality by different methods and ways of its improvement]. Ukrainian Hydrometeorological Journal, No 5, 42-53. (in Ukrainian)
Zverkova Yu.S. (2011). Sovremennoe sostoyanie reki Dnepr na territorii Smolenskoy oblasti v usloviyakh antropogennogo vozdeystviya [The current state of the Dnieper River in the Smolensk region under conditions of anthropogenic impact]. Bulletin of MGOU. Series: Natural Sciences, No 3, 112-116. (in Russian)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
