Просторова специфічність нагромадження фенолів у листках рослин гіркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.)

Автор(и)

  • А. F. Likhanov Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • О. S. Penteliuk Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • І. P. Grigoryuk Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • S. M. Kostenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/bio2016.03.001

Анотація

З’ясовано, що нагромадження фенольних сполук у листках має значну ярусну мінливість. Виявлено найбільший вміст фенолів у метамерах верхніх ярусів дерев. Показано кореляцію між ярусним розташуванням листків у кроні та кількістю в них катехінів.

Посилання

Zalenski, V.R. (1904). Materials for the quantitative anatomy of different leaves of the same plant. Proceedings of the Kiev Polytechnic Institute, 4(1), 112.

Brown, D.E., Rashotte, A.M., Murphy, A.S., Normanly, J., Tague, B.W., Peer, W.A., Taiz, l., Muday, G.K. (2001). Flavonoids act as negative regulators of auxin transport in vivo in Arabidopsis. Plant

https://doi.org/10.1104/pp.126.2.524

Physiology, 26(2), 524-535.

Santelia D., Henrichs S., Vincenzetti V., Sauer, M., Bigler, L., Klein, M., Bailly, A., Lee, Y., Frim, J., Geisler, M., Martinoia, E. (2008). Flavonoids redirect PIN-mediated polar auxin fluxes during root

https://doi.org/10.1074/jbc.M710122200

gravitropic responses. The Journal of Biological Chemistry, 283 (45), 31218-31226.

Zaprometov, M.N. (1993). Phenolic compounds. Distribution, metabolism and function in plants. Мoskow: Nauka, 272 (in Russia).

Mierziak, J., Kostyn, K., Kulma, A. (2014). Flavonoids as important molecules of plant interactions with the environment. Molecules,19, 240-265.

https://doi.org/10.3390/molecules191016240

Oszmianski, J., Ostek, A., Kolniak, J. Biernat. (2015). The content of phenolic compounds in leaf tissues of Aesculus glabra and Aesculus parviflora Walt. Molecules, 20, 76-89.

https://doi.org/10.3390/molecules20022176

Hryhoryuk, I.P., Lukyanenko, T.L. (2015). The physiological and molecular basis of plant resistance genus Aesculus L. against chestnut moth. Kyiv: TsP Komprynt, 174, (in Ukraine).

Oszmianski, J., Kalisz, S., Aneta, W. (2014). The content of phenolic compounds in leaf tissues of white (Aesculus hippocastanum L.) and red horse chestnut (Aesculus carnea H.) colonized by the

https://doi.org/10.3390/molecules190914625

horse chestnut leaf miner (Cameraria ohridella Deschka & Dimic). Molecules, 19, 625-636.

Sibgatullina, G.V., Haertdinova, L.R., Gumerova, E.A. (2011). Methods for determining the redox status of cultured plant cells. Kazan: Kazan Federal University, 61 (in Russia).

Kovalev, V.N., Popova, N.V., Kislichenko, V.S. (2003). Workshop on Pharmacognosy. Kharkiv: Zolotye stranitsy, 512 (in Ukraine).

Sun, B., Ricardo-da-Silva, J.M., Spranger, I. (1998) Critical factors of vanillin assay for catechins and proanthocyanidins. Journal Agricultural Food Chemistry, 46, 4267-4274.

https://doi.org/10.1021/jf980366j

Завантаження

Опубліковано

2017-05-11

Номер

Том 8 № 3-4 (2016)

Розділ

Біологія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).