Стан експериментального алкалозу та вміст вільних амінокислот у плазмі крові новонароджених телят
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2016.03.011Анотація
Показано, що зміни обміну небілкових азотовмісних сполук в організмі телят на ранніх етапах онтогенезу відображають загальну тенденцію метаболічних перетворень речовин‚ які спрямовані на швидку адаптацію організму новонароджених ссавців до нових умов існування. Перебування телят упродовж перших 36 год життя у стані метаболічного алкалозу супроводжується зниженням інтенсивності дезамінування амінокислот та їх мобілізацію для використання у білоксинтезувальних процесах. Отримані дані доповнюють загальне уявлення щодо особливостей білоксинтезувальних процесів і формування імунорезистентного стану організму в ранній постнатальний період життя жуйних тварин.Посилання
Zakharenko, M.A. (1992). Foundation of free amino acids in the tissues of calves in early postnatal ontogenesis in the Holy in violation of the functional state of the gastrointestinal tract. Agricultural biology. Series: Animal Biology, 4, 44–49.
Goncharuk (Grishchenko), V.A. (1998). Features protein spectrum of blood of newborn calves in a changing parameters of acid-base status. National Agricultural University. Kyiv, 17 p.
Nischemenko, M.P., Trokoz, V.A., Karpovskyy, V.I. (2015). Physiological aspects of amino acids to improve the productivity of animals. Kyiv: DDP «Ekspo-druk», 253 (in Ukraine).
Lyubetska, T.V. (2000). Features of metabolic adaptation calves in the early stages of postnatal development and ways of correcting the violations. National Agricultural University. Kyiv, 37 p.
Melnychuk, D.O., Grishchenko, V.A. (2015). The role of acid-base status and milk phospholipids in the formation kolostralnoho immunity in newborn calves. Kyiv: TsP «Komprynt», 250 (in Ukraine).
Melnychuk, D.O., Grishchenko, V.A., Tsvilihovskyy, M.I. (2001). The acid-base homeostasis of the body of newborn calves. Ukrainian Biochemical Journal. 73(6), 81–84.
Melnychuk, D.O., Grishchenko, V.A. (2013). Biochemical mechanisms of recovery of acid-base homeostasis
in the body of newborn calves at enteropatolohiyi their adjustment. Biological Resources and Nature Menagment, 5 (5–6), 57–68.
Melnychuk, D.O., Tsvilihovskyy, M.I., Grishchenko, V.A. (2002). The method of modeling of metabolic alkalosis in newborn calves. Panent of Ukraine MPK G 09 В 23/28. № 2002108185; declared 15.10.02; published 17.01.05, № 1.
Silakova, A.I., Kornyushenko, N.P. (1969). Ammonia and blood glutamine, and methods of their determination. Laboratory case, 1, 61–66.
Ovchinnikov, Yu.A. (1974). New methods for the analysis of amino acids, peptides and proteins. Мoscow: Мir, 462 (in Russia).
Kucherenko, M.E., Babenyuk, Y.D., Voytsitskyy, V.M. (2001). Modern methods of biochemical research. Кyiv: Fitotsentr, 24 (in Ukraine).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
