Оптимізація системи захисту пшениці озимої від шкідливих організмів на зрошенні в умовах півдня України
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2018.03.012Анотація
За результатами досліджень встановлено, що найвищу ефективність дії у захисті пшениці озимої від шкідливих організмів за умов зрошення забезпечило застосування протруйника Сертікор 050 FS (1л/т), фунгіциду Альто Супер 330 ЕС, к.е. разом із гербіцидом Пік 75% в.г. (0,45 л/га +0,020 кг/га) у фазу виходу в трубку, а також фунгіциду Амістар Екстра 280 SC к.с. (0,5 л/га) на початку цвітіння культури та інсектициду Енжіо, 24,7% к.с. (0,18 л/га) – на початку молочної стиглості зерна. Визначено, що сорт Конка мав врожайність насіння на рівні 3,59 т/га, що на 8,2% більше за сорт Херсонська 99. Із біопрепаратів ефективним виявилося сумісне застосування Триходерміну та Гаупсину. Серед досліджуваних мікроелементів перевагу мав препарат Аватар, який забезпечував прибавку насіння в межах 7,3-14,2%. Дисперсійним аналізом доведено, що найбільша частка впливу формування врожаю пшениці озимої належить мікродобривам (58,2%). Також високим був вплив сортового складу (20,0%) та захисту рослин (16,1%).
Ключові слова. Пшениця озима, хвороби, шкідники, бур’яни, препарати, ефективність дії
Посилання
Veselovskyi, I.V., Lysenko, A.K., Manko, Yu. P. (1988). Atlas-vyznachnyk burianiv [Weed atlas] Kyiv, Urozhai, 128.
Metodyky vyprobuvannia i zastosuvannia pestytsydi. (2001). S.O. Trybelʹ, D.D. Siharʹova, M.P. Sekun, O.O. Ivashchenko ta in. [Methods of testing and application of pesticides] Кyiv, Svit, 447.
Stratehichni kultury. (2012). S.O. Trybelʹ, S.V. Retʹman, O.I. Borzykh O.O. Stryhun. [Strategic cultures]. Kyiv, Kolobih, 368.
Tkalich, Yu. І., Matiukha, V. L., Bokun, О. І. (2014). Zakhyst posiviv ozymoi pshenytsi vid buraniv na chornozemakh zvychainykh pivnichnoho Stepu Ukrainy [Protection of winter wheat crops against weeds on ordinary chernozems of the northern steppes of Ukraine]. Naukovi pratsi Instytutu bioenerhetychnykh kultur і tsukrovykh burakiv, 20, 116–120.
Shakhova, N. М., Kotsiurubenko, N. І. (2012). Zakhyst ozymoi pshenytsi vid sysnykh shkidnykiv. [Protection of winter wheat from suctorial pests]. Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu "Kyievo-Mohylianska akademiia". Seriia ekolohiia], 179, (167), 146 – 150.
Jańczak, C., Pruszyński, S., Bubniewicz, P. (2002). Winter Wheat Protection against Diseases and Pests in Conventional Programme of Crop Protection and in Integrated Pest Management. Plant Protection Science, 38 (1), 221–226. https://doi.org/10.17221/10359-PPS
Jerkovic, Z.J., Jevtic, R.M., Lalosevic, M.S., Prijic, Z.S. (2013). Integrated protection from prevalent wheat parasites in semiarid region. Journal of Agricultural Sciences, 58 (1), 1–18. https://doi.org/10.2298/JAS1301001J
Prescott, J.M., Burnett, P.A., Saari, E.E. et al. (1986). Wheat diseases and Pests. A guide to field identification. CIMMYT Mexico, 135.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
