Показники продуктів забою бичків залежно від селеновмісних добавок у раціоні

Автор(и)

  • T. Prilipko State Agrarian and Engineering University in Podilia , Подільський державний аграрно-технічний університет
  • P. Zakharchuk State Agrarian and Engineering University in Podilia , Подільський державний аграрно-технічний університет

DOI:

https://doi.org/10.31548/bio2019.01.016

Ключові слова:

селен, раціон, забійний вихід, мясність, триптофан, дегустація, яловичина, мікроелементи, бички, сорт м’яса

Анотація

Наведені результати досліджень продуктів забою бичків симентальської породи за різних селеновмісних добавок у раціоні. Визначення морфологічного складу туш засвідчило переваги дослідних груп тварин перед контрольною більшим вмістом м'якоті в туші (на 6,1–8,2 кг) та дещо вищим коефіцієнтом м'ясності (на 0,05–0,08). У тушах дослідних бичків зменшувався вміст кісток (18,7–18,9 % проти 20,1 % у контролі). Необхідно відмітити, що кращі результати з м’ясної продуктивності отримані в групі тварин, яким згодовували в раціоні селеновмісний препарат «Девівіт».У зразках м'яса бичків дослідних груп однозначно, хоча за біометричною обробкою й недостовірно (Р > 0,05), було менше на 0,28–0,55 % води (76,41–76,14 проти 76,69 %), а більше на таку ж саму величину сухої речовини. Введення селеновмісних добавок у раціон бичків 1 і 2 дослідних груп зумовили підвищення порівняно з контролем вмісту протеїну у м'язі на 2,9 і 4,4 абсолютного відсотка (Р > 0,05), а концентрація жиру водночас, навпаки, понижувалася відповідно на 14 і 17,1 % (Р > 0,05). Рівень триптофану у м'ясі тварин дослідних груп був вищий за контроль на 2,29–4,4 мг%, а оксипроліну, який відображує гірші сорти м'яса, навпаки, було менше на 1,31–4,25 мг%. У результаті білково-якісний показник (відношення триптофану до оксипроліну) у дослідних зразках м'яса відрізнявся від контролю на 0,2–0,5. Під час дегустаційної оцінки м’яса за якісними показниками бульйону за 3-бальною системою, суттєвої міжгрупової різниці не виявлено. Проте дегустаційна оцінка вареного м’яса бичків дослідних груп, яка проводилася за 5-бальною системою, в середньому дорівнювала 4,35, а контрольних – 4,17 бала, що на 4,1 % нижче від оцінки зразків м’яса дослідних тварин. Спостерігається вірогідне підвищення активності амінотрансфераз у тканинах печінки – 2,28 ± 0,04 (р < 0,05), а також розчинного білка у тканинах м’яза – 58,39 ± 2,33 (р < 0,05) і 114,76 ± 5,13 печінки (р < 0,01) дослідних бичків. За результатами досліджень деяких мікроелементів у тканинах найдовшого м’яза спини, печінки та серця бичків не відзначено істотних різниць між контрольними та дослідними тваринами. На відгодівельному молодняку вміст селену у довгастому м’язі спини коливався у межах 0,042 (контроль) – 0,087мг/кг, що є цілком прийнятним і безпечним. З цього можна зробити висновок, що яловичина може бути одним із джерел поповнення нестачі селену в раціоні людини. Якщо порівняти дослідних тварин з контрольними за вмістом селену у крові через 3 місяці після початку досліду, то вони перевищували контроль на 0,031–0,047 мкг/мл, або 39,2–75,9 %. А через 6 місяців це перевищення становило уже 0,033–0,067 мкг/мл, або 38,8-58,7 %.

Посилання

Vyroshchuvannia remontnoho molodniaka silskohospodarskykh tvaryn / I. I. Ibatullin, A. I. Sryvov [ta in.]. K.: Urozhai, 1993. 224 s.

Dylbazy H. Y. Profylaktyka belomyshechnoi bolezny buivoliat. Selen v byolohyy (Materyaly 3-y nauchn. konf.). Baku: Elm, 1981. S. 233 - 234.

Diachenko L. S., Prylipko T. M. Pidvyshchennia efektyvnosti vykorystannia kormiv bychkamy na vidhodivli shliakhom balansuvannia ratsioniv za selenom. Kormy i kormovyrobnytstvo: mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk. 2004. Vyp. 54. S.143-149.

Zakharchuk P. B. Vplyv riznykh selenovmisnykh dobavok v ratsioni bychkiv na produktyvnist i obmin rechovyn. Zbirnyk naukovykh prats mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Ahrarna nauka ta osvita Podillia», 14-16 bereznia 2017 r. m. Kamianets-Podilskyi, PDATU. S. 236-238

Kosmachёv V. K. Selen, vytamyn E y druhye byolohychesky aktyvnыe veshchestva v profylaktyke nekotorykh boleznei obmena veshchestv. M.: VNYYTEYSKh, 1989. 32 s.

Metody otsinky vhodovanosti miasnoi khudoby ta vyznachennia yakosti miasa / [M. H. Povoznikov, M. O. Mazurenko, A. V. Hutsol ta in.]. Kamianets-Podilskyi: Abetka, 2003. 18 s.

Prylipko T. M. Eksperymentalne obgruntuvannia doz selenu v ratsionakh molochnoi khudoby: dys. dokt. s.-h. nauk. Kh.: IT UAAN, 2006. 356 s.

PrylipkoT. M., Zakharchuk P. B. Produktyvni ta zabiini yakosti bychkiv zalezhno vid selenovmisnykh dobavok u ratsioni. Mizhnarodna naukovo-praktychna internet-konferentsiia «Innovatsiini tekhnolohii vyrobnytstva ta pererobky tvarynnytskoi produktsii»., m. Vinnytsia: Vinnytskyi NAU, 12 hrudnia 2017 r.

Svezhentsov A. Y. Netradytsyonnye kormovye dobavky dlia zhyvotnykh y ptytsy. Dnepropetrovsk: ART-Press, 2004. S. 56 - 59.

Sedilo H. M. Rol mineralnykh rechovyn u protsesakh vovnoutvorennia: avtoref. dys. dokt. s.-h. nauk. Lviv, 2004. 43 s.

Toporova L. V., Lapshyn A. V., Toporova Y. Y. Orhanomyneralnye kompleksnye dobavky v kormlenyy zhyvotnykh. Veterynaryia selskokhoziaistvennykh zhyvotnykh. 2005. № 12. S. 64-68.

Tsvihun A. T., Kalynka A. K, Bliusiuk S. M. Vlyianye typa kormlenyia na produktyvnye kachestva bychkov symmentalskoi porody pry zakliuchytelnom otkorme. Ekolohycheskye y selektsyonnyeproblemy pleminnoho zhyvotnovodstva: Nauchnye trudy Problemnoho Soveta MANEB «Ekolohyia y selektsyia v plemennomzhyvotnovodstve». 2012. Vyp. 12. S. 64 - 68.

Завантаження

Опубліковано

2019-02-28

Номер

Розділ

Тваринництво