Показники продуктів забою бичків залежно від селеновмісних добавок у раціоні
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2019.01.016Ключові слова:
селен, раціон, забійний вихід, мясність, триптофан, дегустація, яловичина, мікроелементи, бички, сорт м’ясаАнотація
Наведені результати досліджень продуктів забою бичків симентальської породи за різних селеновмісних добавок у раціоні. Визначення морфологічного складу туш засвідчило переваги дослідних груп тварин перед контрольною більшим вмістом м'якоті в туші (на 6,1–8,2 кг) та дещо вищим коефіцієнтом м'ясності (на 0,05–0,08). У тушах дослідних бичків зменшувався вміст кісток (18,7–18,9 % проти 20,1 % у контролі). Необхідно відмітити, що кращі результати з м’ясної продуктивності отримані в групі тварин, яким згодовували в раціоні селеновмісний препарат «Девівіт».У зразках м'яса бичків дослідних груп однозначно, хоча за біометричною обробкою й недостовірно (Р > 0,05), було менше на 0,28–0,55 % води (76,41–76,14 проти 76,69 %), а більше на таку ж саму величину сухої речовини. Введення селеновмісних добавок у раціон бичків 1 і 2 дослідних груп зумовили підвищення порівняно з контролем вмісту протеїну у м'язі на 2,9 і 4,4 абсолютного відсотка (Р > 0,05), а концентрація жиру водночас, навпаки, понижувалася відповідно на 14 і 17,1 % (Р > 0,05). Рівень триптофану у м'ясі тварин дослідних груп був вищий за контроль на 2,29–4,4 мг%, а оксипроліну, який відображує гірші сорти м'яса, навпаки, було менше на 1,31–4,25 мг%. У результаті білково-якісний показник (відношення триптофану до оксипроліну) у дослідних зразках м'яса відрізнявся від контролю на 0,2–0,5. Під час дегустаційної оцінки м’яса за якісними показниками бульйону за 3-бальною системою, суттєвої міжгрупової різниці не виявлено. Проте дегустаційна оцінка вареного м’яса бичків дослідних груп, яка проводилася за 5-бальною системою, в середньому дорівнювала 4,35, а контрольних – 4,17 бала, що на 4,1 % нижче від оцінки зразків м’яса дослідних тварин. Спостерігається вірогідне підвищення активності амінотрансфераз у тканинах печінки – 2,28 ± 0,04 (р < 0,05), а також розчинного білка у тканинах м’яза – 58,39 ± 2,33 (р < 0,05) і 114,76 ± 5,13 печінки (р < 0,01) дослідних бичків. За результатами досліджень деяких мікроелементів у тканинах найдовшого м’яза спини, печінки та серця бичків не відзначено істотних різниць між контрольними та дослідними тваринами. На відгодівельному молодняку вміст селену у довгастому м’язі спини коливався у межах 0,042 (контроль) – 0,087мг/кг, що є цілком прийнятним і безпечним. З цього можна зробити висновок, що яловичина може бути одним із джерел поповнення нестачі селену в раціоні людини. Якщо порівняти дослідних тварин з контрольними за вмістом селену у крові через 3 місяці після початку досліду, то вони перевищували контроль на 0,031–0,047 мкг/мл, або 39,2–75,9 %. А через 6 місяців це перевищення становило уже 0,033–0,067 мкг/мл, або 38,8-58,7 %.
Посилання
Vyroshchuvannia remontnoho molodniaka silskohospodarskykh tvaryn / I. I. Ibatullin, A. I. Sryvov [ta in.]. K.: Urozhai, 1993. 224 s.
Dylbazy H. Y. Profylaktyka belomyshechnoi bolezny buivoliat. Selen v byolohyy (Materyaly 3-y nauchn. konf.). Baku: Elm, 1981. S. 233 - 234.
Diachenko L. S., Prylipko T. M. Pidvyshchennia efektyvnosti vykorystannia kormiv bychkamy na vidhodivli shliakhom balansuvannia ratsioniv za selenom. Kormy i kormovyrobnytstvo: mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk. 2004. Vyp. 54. S.143-149.
Zakharchuk P. B. Vplyv riznykh selenovmisnykh dobavok v ratsioni bychkiv na produktyvnist i obmin rechovyn. Zbirnyk naukovykh prats mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Ahrarna nauka ta osvita Podillia», 14-16 bereznia 2017 r. m. Kamianets-Podilskyi, PDATU. S. 236-238
Kosmachёv V. K. Selen, vytamyn E y druhye byolohychesky aktyvnыe veshchestva v profylaktyke nekotorykh boleznei obmena veshchestv. M.: VNYYTEYSKh, 1989. 32 s.
Metody otsinky vhodovanosti miasnoi khudoby ta vyznachennia yakosti miasa / [M. H. Povoznikov, M. O. Mazurenko, A. V. Hutsol ta in.]. Kamianets-Podilskyi: Abetka, 2003. 18 s.
Prylipko T. M. Eksperymentalne obgruntuvannia doz selenu v ratsionakh molochnoi khudoby: dys. dokt. s.-h. nauk. Kh.: IT UAAN, 2006. 356 s.
PrylipkoT. M., Zakharchuk P. B. Produktyvni ta zabiini yakosti bychkiv zalezhno vid selenovmisnykh dobavok u ratsioni. Mizhnarodna naukovo-praktychna internet-konferentsiia «Innovatsiini tekhnolohii vyrobnytstva ta pererobky tvarynnytskoi produktsii»., m. Vinnytsia: Vinnytskyi NAU, 12 hrudnia 2017 r.
Svezhentsov A. Y. Netradytsyonnye kormovye dobavky dlia zhyvotnykh y ptytsy. Dnepropetrovsk: ART-Press, 2004. S. 56 - 59.
Sedilo H. M. Rol mineralnykh rechovyn u protsesakh vovnoutvorennia: avtoref. dys. dokt. s.-h. nauk. Lviv, 2004. 43 s.
Toporova L. V., Lapshyn A. V., Toporova Y. Y. Orhanomyneralnye kompleksnye dobavky v kormlenyy zhyvotnykh. Veterynaryia selskokhoziaistvennykh zhyvotnykh. 2005. № 12. S. 64-68.
Tsvihun A. T., Kalynka A. K, Bliusiuk S. M. Vlyianye typa kormlenyia na produktyvnye kachestva bychkov symmentalskoi porody pry zakliuchytelnom otkorme. Ekolohycheskye y selektsyonnyeproblemy pleminnoho zhyvotnovodstva: Nauchnye trudy Problemnoho Soveta MANEB «Ekolohyia y selektsyia v plemennomzhyvotnovodstve». 2012. Vyp. 12. S. 64 - 68.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).