Шляхи міграції стійких пестицидів трофічними ланцюгами наземних і водних екосистем
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2018.01.005Анотація
Проблема впливу пестицидів на природні екосистеми та здоров’я людей особливої актуальності набула внаслідок зростання обсягів їх застосування у сільському господарстві. Стаття присвячена дослідженню процесу міграції стійких до розпаду пестицидів трофічними ланцюгами наземних та водних екосистем. Відмічено основні чинники, які впливають на переміщення стійких забруднювачів у довкіллі. Для наземних екосистем акцентується увага на ролі позакореневого і кореневого накопичення пестицидів рослинами. Для прісноводних водоймищ характерна акумуляція основної кількості пестицидів в донних відкладеннях. Запропонована схема основних шляхів міграції стійких до розпаду пестицидів трофічними ланцюгами наземних і водних екосистем та взаємозв’язків між ними. Розглянуто існуючі математичні моделі для опису міграції пестицидів в агроценозах. Акцентується увага на можливість застосування для міграційного процесу методу камерних моделей на прикладі чотирьох камерної моделі: грунт–рослина–тварина–людина, який базується на визначені коефіцієнту переходу між окремими камерами. Представлений підхід, опираючись на результати експериментальних (лабораторних та польових) досліджень, можливий для оцінки екологічної небезпеки пестицидів.
Ключові слова: пестициди, міграція, трофічні ланцюги, екосистеми
Посилання
Іsaenko, V.M., Voitsitskiy, V.M., Babenyuk, Yu.D., Khyzhnyak, S.V., Il’yn, V.M., Oliynik, S.A. (2005) Ekologhichna biokhimija [Ecological biochemistry]. Kyiv: Knyzhkove vydavnyctvo NAU.
Patyka, V.P., Makarenko, N.A., Moklyarchuk, L.I. (2005) Aghroekologhichna ocinka mineraljnykh dobryv ta pestycydiv. [Agroecological assessment of mineral fertilizers and pesticides]. Monograph (eds. V.P. Patyka). Kiev: Osnova.
Nazemtzeva, Ja.O., Laznenko, D.O. (2013) Modeljuvannja mighraciji pestycydiv u ghruntakh [Simulation of pesticide migration in soils] East European Magazine of Advanced Technology, 4/10 (64), 1215.
Kutlakhmedov, Ju.O., Voitsitskiy, V.M., Khyzhnyak, S.V. (2011) Radiobiologhija [Radiobiology]. Kyiv: VPC « Kyiv University».
Musienko, M.M., Serebryakov V.V., Brayon O.V. Okhorona pryrody [Nature Conservancy: vocabulary]. Kyiv: «Znannya», KOO.
Kutlakhmedov, Ju.A., Matveev Y.V., Ghroza V.A. (2018) Nadezhnostj byologhycheskyj system [Reliability of biological systems]. Kyiv: Fytosocyocentr.
Wagenet, R. J., Rao, P. S. C. (1990) Modeling pesticide fate in soils. Pesticides in the Soil Environment: Processes, Impacts and Modeling USA: Soil Science Society of America, 2, 351-399.
Kutlakhmedov, Yu.A., Matveev, I.V., Petrusenko, V.P., Rodina, V.V. (2013) Radioekologіya. Kamernі modelі [Radioecology. Box- models]. Kyiv: NAU.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
