Серологічна діагностика вірусу шарки сливи в Україні

Автор(и)

  • O Kutsenko Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml
  • S Pavlova Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml
  • I Budzanivska Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/bio2020.01.001

Ключові слова:

вірус шарки сливи, серологічна діагностика, діагностична сироватка, Україна

Анотація

Вірус шарки сливи – збудник небезпечного захворювання кісточкових культур, є карантинним агентом по всьому світу. Вірус діагностований в різних регіонах України, становить серйозну загрозу для садової промисловості і ареали поширення збудника з кожним роком зростають. Метою нашої  роботи був моніторинг кісточкових культур на наявність вірусу шарки сливи в Україні, використовуючи серологічні методи діагностики для встановлення розповсюдженості вірусу шарки сливи та подальшого вивчення молекулярно-епідеміологічних особливостей збудника, отримання специфічної діагностичної сироватки. Для ранньої та широкомасштабної діагностики кісточкових культур спершу отримали специфічну діагностичну сироватку для виявлення всіх штамів вірусу шарки сливи. Специфічність отриманої сироватки підтвердили за допомогою імуноелектроблотингу. Отриману сироватку використовували для проведення непрямого імуноферментного аналізу, також для діагностики використовували імуноферментний аналіз („сендвіч”) комерційної тест-системи виробництва Loewe (Німечина). В результаті вірус шарки сливи був виявлений в шести областях України, рівень ураження кісточкових культур з досліджуваних регіонів становить 30%, що є серйозною загрозою для садової промисловості  нашої країни, та потребує подальшої молекулярно-генетичної діагностики.

Біографія автора

  • автор S Pavlova, афіліація Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Institute of Biology and Medicine of Taras Shevchenko National University of Kyiv

Посилання

García JA, Glasa M, Cambra M, Candresse T. Plum pox virus and sharka: a model potyvirus and a major disease. Mol Plant Pathol. 2014. Vol. 15, №5. P. 226-241

https://doi.org/10.1111/mpp.12083

Chirkov S, Ivanov P, Sheveleva A, Kudryavtseva A, Prikhodko Y, Mitrofanova I. Occurrence and characterization of plum pox virus strain D isolates from European Russia and Crimea. Arch Virol. 2016. Vol. 161, №2. P. 425-430

https://doi.org/10.1007/s00705-015-2658-x

Subr Z, Glasa M. Unfolding the secrets of plum pox virus: from epidemiology to genomics. Acta Virol. 2013. Vol. 57 (2). - P. 217-228

https://doi.org/10.4149/av_2013_02_217

Ratušnâk L. K. Rozpovsûdženìstʹ šarki slivi v Ukraïnì [Prevalence of plums in Ukraine] Vìsnik agrarnoï nauki pìvdennogo regìonu. Sìlʹsʹkogospodarsʹkì ta bìologìčnì nauki. 2003. Vip. 4. S. 156-163.

Budzanivska I, Usko L, Gospodaryk A, Melnyk M, Polischuk V. Epidemiology of sharka disease in Ukraine. Acta Hort. 2011; 899: P 57-63.

https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2011.899.6

Kyrychenko A, Shcherbatenko I, Antipov I, Hrynchuk K. Typing of Plum pox virus isolates in the central Ukraine. Microbiol J. 2017; 79(3):115-124.

https://doi.org/10.15407/microbiolj79.03.115

Kondratenko P, Udovichenko V. Plum pox virus (PPV) in Ukraine. Bulletin OEPP EPPO Bulletin. 2006; 36:217.

https://doi.org/10.1111/j.1365-2338.2006.00974.x

Cambra M., Asensio M., Gorris M.T., Pérez E., Camarasa E., García J.A.,Moya J.J., López-Abella D., Vela C. & Sanz A. Detection of plum pox potyvirus using monoclonal antibodies to structural and non-structural proteins. Bulletin OEPP/EPPO Bulletin. 1994. V. 24. P:569-577.

https://doi.org/10.1111/j.1365-2338.1994.tb01070.x

Завантаження

Додаткові файли

Опубліковано

2020-02-10

Номер

Том 12 № 1-2 (2020)

Розділ

Біологія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).