Термічні властвості Mn(H2PO4)2•4H2O і продуктів його зневоднення

Автор(и)

  • Н. М. Антрапцева
  • Н. В. Солод

Анотація

Встановлено послідовність термічних твердофазних перетворень, що супроводжують термоліз Mn(H2PO4)2•4H2O. Ідентифіковано склад продуктів його часткового і повного зневоднення, визначено температурні інтервали їх утворення і термічної стабільності. Показано, що кінцевий продукт термолізу – циклотетрафосфат Mn2P4O12 (моноклінна сингонія, пр. гр. С2/с, Z = 4; а = 1,2084, b = 0,8471, с = 1,0171 нм; β = 119,29°) утворюється одночасно за двома напрямками. Перший з них передбачає термічну дегідратацію протонованих конденсованих фосфатів (до 65%). Відповідно до другого напрямку, до 35% Mn2P4O12 утворюєть- ся внаслідок твердофазної взаємодії продуктів часткового зневоднення (полі- фосфатних кислот і середніх олігофосфатів). Запропоновано загальну схему термічних твердофазних перетворень Mn(H2PO4)2•4H2O.

Завантаження

Номер

Том 6 № 5-6 (2014): (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).