Ріст телят - молочників за додаткового введення метіоніну і лізину у замінник незбираного молока

Анотація

Актуальність проведеного дослідження обумовлена необхідністю оптимізації вмісту лізину та метіоніну у замінниках незбираного молока для телят. Метою дослідження є вивчення впливу добавок синтетичного L-лізину та DL-метіоніну на ріст телят-молочників. Завданнями дослідження передбачалося вивчити показники росту телят за живою масою, середньодобовими та відносними приростами. Дослідження проводилося на шести групах телят (по 20 голів в кожній) за схемою: І група – контроль, яка отримувала замінник молока з вмістом 1,95 % лізину та 0,49 % метіоніну; у ІІ і ІІІ групах вміст лізину складав відповідно 2,24 та 2,44 %, уміст метіоніну у цих групах не змінювався та складав 0,49 %; ІV - V групи містили відповідно 0,56 та 0,61 % метіоніну, а вміст лізину не змінювався від фактичного (1,95 %); VІ група отримувала додатково лізин та метіонін, вміст цих амінокислот склав – відповідно 2,34 та 0,59 %. Вік телят у експерименті 22-62 доби. Піддослідне поголів’я телят утримувалось в індивідуальних клітках, параметри мікро- клімату приміщення, де утримувалися тварини, відповідали прийнятим зоогігієнічним та ветеринарно-санітарним нормам. Годівля телят проводилася тричі на добу за викори- стання замінника молока, стартового гранульованого корму та сіна. На початку досліду різниця в середній живій вазі між групами не перевищувала 5 % (39,4-41,2 кг). На 10 добу експерименту в усіх групах, окрім ІІ-ї, були отримані результати, вищі за контрольну групу. Телята ІІ-ї групи мали масу на 2,11 кг менше телят контрольної групи, а тварини VI-ї групи, навпаки, переважали контрольних на 1,75 кг (Р > 0,1). Тенденція збільшення живої маси телят, відносно контрольних, залишилась за телятами VI-ї групи і на 42 добу. Вони мали середню живу вагу більше від контрольних тварин, в середньому на 2,89 кг. В усіх інших групах цей показник був менший на 2,8-9,4 %. На 52 та 62 добу в усіх піддослідних групах телят, на відміну від контролю, спостерігалося зниження живої маси. Наприкінці досліду, тварини V-ї та VI-ї груп мали близькі показники до контрольної (відповідно 67,85; 69,76 та 70,38 кг). Аналіз результатів дослідження показав, що додаткове уведення синтетичних амінокислот лізину і метіоніну до складу ЗНМ для телят віком 22-62 доби від 1,95 і 0,49 % до рівнів відповідно 2,24-2,44 та 0,56-0,61 % помітно позначаєть- ся на показниках росту. За живою масою телят, середньодобовими відносними приростами додаткове збагачення ЗНМ синтетичними лізином та метіоніном не дає позитивних змін у рості телят упродовж досліджуваного молочного періоду. Зміни росту телят протягом 22-42 діб свідчать про підвищену потребу у лізині і метіоніні (вміст у ЗНМ від- повідно 2,34 та 0,59 %), забезпечення якої сприяє зростанню живої маси на 5,3 % (Р < 0,01). Відзначено деяке зростання потреби телят у метіоніні у період вирощування 42-62 доби. Збільшення вмісту метіоніну в цей період від 0,49 до 0,61 % в заміннику молока сприяло зростанню відносних приростів живої маси на 1,4 %. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні змін у показниках лінійного росту телят, ефективності використання поживних речовин раціону та дослідженні віддаленого впливу на молочну продуктивність корів-первісток.

Ключові слова: телята, молочний період, лізин, метіонін, замінник незбираного молока, ріст, жива маса, прирости