Ріст телят - молочників за додаткового введення метіоніну і лізину у замінник незбираного молока
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2017.03.011Анотація
Актуальність проведеного дослідження обумовлена необхідністю оптимізації вмісту лізину та метіоніну у замінниках незбираного молока для телят. Метою дослідження є вивчення впливу добавок синтетичного L-лізину та DL-метіоніну на ріст телят-молочників. Завданнями дослідження передбачалося вивчити показники росту телят за живою масою, середньодобовими та відносними приростами. Дослідження проводилося на шести групах телят (по 20 голів в кожній) за схемою: І група – контроль, яка отримувала замінник молока з вмістом 1,95 % лізину та 0,49 % метіоніну; у ІІ і ІІІ групах вміст лізину складав відповідно 2,24 та 2,44 %, уміст метіоніну у цих групах не змінювався та складав 0,49 %; ІV - V групи містили відповідно 0,56 та 0,61 % метіоніну, а вміст лізину не змінювався від фактичного (1,95 %); VІ група отримувала додатково лізин та метіонін, вміст цих амінокислот склав – відповідно 2,34 та 0,59 %. Вік телят у експерименті 22-62 доби. Піддослідне поголів’я телят утримувалось в індивідуальних клітках, параметри мікро- клімату приміщення, де утримувалися тварини, відповідали прийнятим зоогігієнічним та ветеринарно-санітарним нормам. Годівля телят проводилася тричі на добу за викори- стання замінника молока, стартового гранульованого корму та сіна. На початку досліду різниця в середній живій вазі між групами не перевищувала 5 % (39,4-41,2 кг). На 10 добу експерименту в усіх групах, окрім ІІ-ї, були отримані результати, вищі за контрольну групу. Телята ІІ-ї групи мали масу на 2,11 кг менше телят контрольної групи, а тварини VI-ї групи, навпаки, переважали контрольних на 1,75 кг (Р > 0,1). Тенденція збільшення живої маси телят, відносно контрольних, залишилась за телятами VI-ї групи і на 42 добу. Вони мали середню живу вагу більше від контрольних тварин, в середньому на 2,89 кг. В усіх інших групах цей показник був менший на 2,8-9,4 %. На 52 та 62 добу в усіх піддослідних групах телят, на відміну від контролю, спостерігалося зниження живої маси. Наприкінці досліду, тварини V-ї та VI-ї груп мали близькі показники до контрольної (відповідно 67,85; 69,76 та 70,38 кг). Аналіз результатів дослідження показав, що додаткове уведення синтетичних амінокислот лізину і метіоніну до складу ЗНМ для телят віком 22-62 доби від 1,95 і 0,49 % до рівнів відповідно 2,24-2,44 та 0,56-0,61 % помітно позначаєть- ся на показниках росту. За живою масою телят, середньодобовими відносними приростами додаткове збагачення ЗНМ синтетичними лізином та метіоніном не дає позитивних змін у рості телят упродовж досліджуваного молочного періоду. Зміни росту телят протягом 22-42 діб свідчать про підвищену потребу у лізині і метіоніні (вміст у ЗНМ від- повідно 2,34 та 0,59 %), забезпечення якої сприяє зростанню живої маси на 5,3 % (Р < 0,01). Відзначено деяке зростання потреби телят у метіоніні у період вирощування 42-62 доби. Збільшення вмісту метіоніну в цей період від 0,49 до 0,61 % в заміннику молока сприяло зростанню відносних приростів живої маси на 1,4 %. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні змін у показниках лінійного росту телят, ефективності використання поживних речовин раціону та дослідженні віддаленого впливу на молочну продуктивність корів-первісток.
Ключові слова: телята, молочний період, лізин, метіонін, замінник незбираного молока, ріст, жива маса, прирости
Посилання
Zándoki, R., Csapó, J., Csapó-Kiss, Z. et al. (2006) Change of amino acid profile in Charolais cows colostrum and transient milk during the first week post partum. Czech J. Anim. Sci, 51 (9), 375- 382.
https://doi.org/10.17221/3954-CJAS
Wang, J., Diao, Q., Tu, Y. et al. (2012) The Limiting Sequence and Proper Ratio of Lysine, Methionine and Threonine for Calves Fed Milk Replacers Containing Soy Protein. Asian-Aust. J. Anim. Sci., 25 (2), 224 - 233.
https://doi.org/10.5713/ajas.2011.11190
Tsvihun, A. T., Tysh, M. A., Tymchak, S. V. (2001) Rekomendatsii po orhanizatsii povnotsinnoi hodivli teliat v molochnyi period v molochnomu ta m'iasnomu skotarstvi [Recommendations for the organization of full feeding calves in the milk period in dairy and meat cattle breeding]. Kam'ianets - Podilskyi, 24.
Abe, M., Iriki, T., Kaneshige, K. et al. (2001) Adverse effects of excess lysine in calves. J. Anim. Sci., 79, 1337-1345.
https://doi.org/10.2527/2001.7951337x
Savchuk, O. V., Shcherbatiuk, N. V. (2014) Otsinka rostu ta rozvytku molodniaku v molochnyi period [Estimation of growth and development of young animals in the milk period]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Tvarynytstvo», 7 (26), 75-77.
Klemesrud, M. J., Klopfenstein, T. J., Lewis, A. J. (2000) Metabolizable methionine and lysine requirements of growing cattle. J. Anim. Sci., 78, 199-206.
https://doi.org/10.2527/2000.781199x
Hill, T. M., Bateman II, H. G., Quigley III, J. D. et al. (2013) Review : New information on the protein requirements and diet formulation for dairy calves and heifers since the Dairy NRC 2001. The Professional Animal Scientist, 29, 199-207.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).