Особливості розвитку фітомікробентосу прісноводних водойм Кілійської дельти Дунаю
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2017.05.004Анотація
Важливою невід’ємною складовою автотрофної ланки прісноводних заток Кілійської дельти Дунаю є фітомікробентос – мікроскопічні водорості, що мешкають на дні водойм, на м’якому субстраті. Фітомікробентос приймає участь у формуванні потоків енергії та колообігу речовин, впливає на кисневий та біогенний режим водних екосистем, слугує харчовим ресурсом для риб та безхребетних. Тому, вивчення різноманіття, особливостей його структури є необхідним для характеристики функціонування водних об’єктів. Метою даної роботи було дослідити особливості розвитку фітомікробентосу різнотипних прісноводних водойм Кілійської дельти Дунаю. Матеріалами для роботи слугували альгологічні проби, зібрані в 2010-2013 роках, впродовж вегетаційних сезонів (весна, літо, осінь) на прісноводних водоймах Кілійської дельти Дунаю, різної ізольованості від моря та на відмінних типах донних відкладів: затоки, відкриті зі сторони моря – Бистрий кут (новоутворена), Потапів кут; давно існуюче, закрите внутрідельтове озеро Ананькін кут. Донні відклади представлені переважно чорними мулами (Потапів кут, Ананькін кут,), менше – сірими мулами та замуленими пісками (Бистрий кут). Альгологічний матеріал відбирали та опрацьовували з використанням методів, загальноприйнятих у практиці гідробіологічних досліджень. Для оцінки подібності чи різниці видового складу водоростей в прісноводних водоймах Кілійської дельти Дунаю був застосований коефіцієнт Серенсена (Ks). Аналіз видового багатства фітомікробентосу прісноводних водойм
показав, що найбільшу кількість видів водоростей виявлено в озері Ананькін кут, найменшу – в затоці Потапів кут. Максимальні показники чисельності і біомаси фітомікробентосу спостерігались в озері Ананькін кут, мінімальні – в затоці Бистрий кут. Аналіз якісних та кількісних показників розвитку мікроводоростей дна дозволив встановити, що при переході від замулених пісків та сірих мулів до чорних мулів, кількість видів, чисельність та біомаса фітомікробентосу збільшувались. Чим більше ізольована водойма від моря, тим вище видове багатство фітомікробентосу. Отримані дані можуть бути використані для екологічного моніторингу стану різнотипних водних об’єктів Кілійської дельти Дунаю, оцінки їх біорізноманіття та біоресурсного потенціалу, у тому числі прогнозування його можливих змін.
Ключові слова: фітомікробентос, видовий склад, чисельність, біомаса, сезонна динаміка, Кілійська дельта Дунаю, прісноводні затоки
Посилання
Vasylevych, V.Y. (1969). Statystycheskye metody v heobotanyke [Statistical methods in geobotany]. Nauka, 232.
Lyashenko, A.F. (1953). Byolohyya molody dunayskoy sel'dy y ee kolychestvenniy uchet [Biology of the young Dune herrings and its quantitative accounting]. Tr. Yn- ta hydrobyolohyy AN USSR, 28. 85-117.
Lyashenko, A. V., Zorina-Sakharova Ye. Ye. (2012). Biological indication of the water quality of the Kiliya Danube Delta by aquatic invertebrates' fauna. Hydrobiological Journal, 48 (6) 51-72.
https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v48.i6.50
Lyashenko A. V., Zorina-Sakharova Ye. Ye., Sanzhak Yu. O., Makovskiy V. V. (2013). Comparative characteristics of the taxonomic composition of the macrofauna of the Kiliya Delta of the Danube River. Hydrobiological Journal, 49 (3), 36-44.
https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v49.i3.30
Romanenko V.D. ed. (2000). Metody hidroekolohichnykh doslidzhen poverkhnevykh vod [Methods of the hydroecological surveys of surface waters]. Kyiv: LOHOS, 408.
Vasser S.P., Tsarenko P.M. (2000) Raznoobrazye vodorosley Ukrayni [Algae variety in Ukraine]. Al'holohyya, 10 (4), 309.
Shcherbak, V.I. Metody doslidzhen fitoplanktonu (2002) [The phytoplankton research methods]. Metodychni osnovy hidrobiolohichnykh doslidzhen vodnykh ekosystem. Kyiv, 41-47.
Shcherbak, V. I., Koziychuk E. Sh. (2016). Phytomicrobenthos dynamics in water bodies of various types in the Kiliya Delta of the Danube River depending on some ecological factors. Hydrobiological Journal. 52 (3), 3-14.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
