Покомпонентний підхід дослідження естетики ландшафту
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2017.05.017Анотація
У результаті аналітичних досліджень існуючих принципів та підходів щодо оціню- вання естетики ландшафтів виявлено аспекти, відносно яких здійснюється їх систематизація – наявність людини в середовищі в момент аналізу або відстороненість (теорії задіянності та дистанційні теорії естетичного сприйняття відповідно); орієнтація на дослідження ландшафту як естетичного об’єкту (об’єктивістські або об’єктно-орієнтовані) та людини як суб’єкту сприйняття естетичних якостей (суб’єктивістскі або суб’єктно-орієнтовані). Встановлено, що найбільший доробок учених зосереджений у колі об’єктивно-орієнтованих підходів, а надто тих методів та методик, які фокусують увагу на оцінюванні його окремих компонентів. Охарактеризовано об’єктно-орієнтовані підходи та методи дослідження естетики ландшафту, які зосереджено на оцінюванні його компонентів, як формотворюючих факторах естетичності. Виявлено відносно значну кількість покомпонентних підходів та методів оцінювання естетичних якостей ланд- шафтів, проте, вони не об’єднані в загальну систему та дають можливість охарактери- зувати тільки окремі компоненти паркового ландшафту з різних точок зору. Найбільш комплексною в цьому контексті може вважатися методика естетичної оцінки біоцено- зів, розроблена В. П. Кучерявим, що включає дві оцінювальні шкали – таксаційно-фітоценотичну та емоційну. З’ясовано, що результати аналізу естетичних якостей ландшафту зводяться до параметризації об’єкту (окремого компоненту ландшафту), які і стають основою оцінювання. Важливим аспектом існуючих покомпонентних методів та підходів є застосування кількісних показників, які орієнтовані на оцінювання стану компонентів паркового простору.
Ключові слова: естетика паркового середовища, компоненти паркового ландшафту
Посилання
Galushko, R. V. (1999). Biomorfologicheskie priznaki dlia ekologo-esteticheskoi otcenki parkovykh soobshchestv [Biomorphological features for the ecological-aesthetic assessment of park communities]. Biull. Nikit. botan. sada, 81, 23–27.
Hrynasiuk, A. R. (2014). Metodychni osnovy otsinky atraktyvnosti landshaftiv [Methodical bases for assessing the attractiveness of landscapes]. Pryroda Zakhidnoho Polissia ta prylehlykh terytorii, 11, 132-135.
Hrozdynskyi, M. D., Savytska O. V. (2005). Estetyka landshaftu. [Landscape aesthetics]. Polihraf. Tsentr «Kyivskyi universytet»,183.
Gurskii A. V. (1955). Metody otcenki sostoianii drevesnykh nasadzhenii i prognoz ikh rosta i dogovechnosti [Methods of estimation of the condition of tree plantations and the forecast of their growth and longevity]. Biulleten Glavnogo botanicheskogo sada, 21, 16–24.
Dirin, D. A., Popov E. S. (2010). Otcenka peizazhno-esteticheskoi privlekatelnosti landshaftov : metodologicheskii obzor [Estimation of landscape-aesthetic appeal of landscapes: methodological review]. Iz-vo Altai. gos. un-ta, 3, 120–124.
Kant, I. (1994). Kritika sposobnosti suzhdeniia [Criticism of judgment]. «Iskusstvo, 367.
Kochurov, B. I., Buchatckaia N.V. (2007). Otcenka esteticheskogo potentciala landshafta [Estimation of the aesthetic potential of the landscape] Iug Rossii: ekologiia, razvitie, 4. 25-34.
Kurdiuk, M. G. (1982). K voprosu otcenki dekorativnosti parkovykh nasazhdenii [To the question of assessing the decorativeness of parkland] Sokhranenie i vosstanovlenie starinnykh parkov: (sbornik nauchnykh trudov), 65-68.
Kucheriavyi, V. P. (1991). Urboekologicheskie osnovy fitomelioratcii [Urboecological basis of phytomelioration] Fitomelioratciia, 288.
Margailik, G. I. K metodike otcenki dekorativnosti derevesnykh nasazhdenii [Tekst] / G. I. Margailik, L. A. Kirilchik // Biulleten Glavnogo botanicheskogo sada. – 1979. – № 114. – S. 58–60.
Motoshina, A. A., Vdoviuk L. N. (2012). Otcenka esteticheskikh svoistv landshaftov Tobolskogo raiona Tiumenskoi oblasti v rekreatcionnykh tceliakh [Estimation of aesthetic properties of landscapes of the Tobolsk district of the Tyumen region for recreational purposes]. «Geograficheskii vestnik» Permskogo universiteta, 4 (23), 10–20.
Nikolaev, V. A. (2005). Landshaftovedenie: estetika i dizain: Uchebnoe posobie. [Landscape science: aesthetics and design]. Aspekt Press, 176.
Osychenko, H. O. (2012)/ Evoliutsiini vytoky estetychnoi potreby liudyny [Evolutionary origins of the aesthetic human need]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk : KNUBA, 44, 404-413.
Osychenko, H. O. (2011). Analiz evoliutsiinykh pidkhodiv do estetychnoi otsinky mistobudivnoho seredovyshcha [Analysis of evolutionary approaches to the aesthetic assessment of the urban environment]. Problemy rozvytku miskoho seredovyshcha:Nauk.-tekhn.zbirnyk: NAU, 5, 185-195.
Osychenko, H. O. (2011). Kohnityvni pidkhody do otsinky estetychnykh yakostei mista [Cognitive approaches to assessing the aesthetic qualities of the city]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk: KNUBA, 39, 312-319.
Osychenko, H. O. (2014). Kontseptsiia paradyhmy estetyky mistobuduvannia [The concept of the urban development aesthetics paradigm]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk: KNUBA, 51, 413-422.
Osychenko, H. O. (2011). Semiotychni pidkhody do analizu estetychnoho spryiniattia arkhitektury [Semiotic approaches to the analysis of aesthetic perception of architecture]. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia. Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk : KNUBA, 41, 319-327.
Priakhin, V. D. (1970). Novoe v metodike landshaftnoi taksatcii lesov [New in the method of landscape forest taxation] Ozelenenie gorodov : (nauch. tr. Akad. komun. khoz-va im. K. D. Pamfilova), 71, 25–30.
Stetsiuk, V. (2004). Estetychna funktsiia reliefu Ukrainy u konteksti ekolohichnoi heomorfolohii [Aesthetic function of relief of Ukraine in the context of ecological geomorphology]. Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat i prylehlykh terytorii, 150-162.
Frolova, M. Iu. (1994). Otcenka esteticheskikh dostoinstv prirody landshaftov [Estimation of aesthetic advantages of natural landscapes]. Vestnik Moskovskogo u-ta. Seriia 5. Geografiia, 2, 30-33.
Khoroshikh, O. G., Khoroshikh O. V. (1999). Shkala kompleksnoї otcіnki dekorativnikh oznak derevnikh roslin [Scale of integrated assessment of decorative signs of tree plants]. Naukovii vіsnik: Doslіdzhennia, okhorona ta zbagachennia bіorіznomanіttia : zb. naukovo-tekhnіchnikh pratc, 9.9, 167–170.
Dewey, J. (2005). Art as experience. Penguin Group, 371 p.
Kane, P. S. (1981). Assessing Landscape Attractiveness: a comparative test of two new method Applied geography. Chapter 1, 77–96.https://doi.org/10.1016/0143-6228(81)90027-8
Kaymaz, I. C. (2012). Landscape Perception Landscape Planning. In Tech, 251-276.
Linton, D. L. (1968). The assessment of scenery as a natural resource. Scotish Geograph. Mag, 84.https://doi.org/10.1080/00369226808736099
Osychenko, G. (2014). Classification of the aesthetic qualities of the urban environment. The new university. Series: Engineering science, 3-4, 28-34.https://doi.org/10.15350/2221-9552.2014.3-4.00025
Rudi van Etteger, Ian H. Thompson, Vera Vicenzotti (2016). Aestheticcreation theory and landscape architecture. Journal of Landscape Architecture, 11, 80-91.https://doi.org/10.1080/18626033.2016.1144688
Whiting, D. Е. (2007). Principles of Landscape Design [Text] / David Е. Whiting // Garden Notes № 413. – Colorado: Master Gardener training, 2007. – 33 p.
Wöbse, H. H. (1984). Erlebniswirksamkeit der Landschaft und Flurbereinigungsuntersuchung zur Landschaftsästhetik. Landschaft und Stadt, (1-2), 33-54.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
