Створення інтерфейсу бази реєстрації органічних сільськогосподарських підприємств за використання сучасних засобів геоінформаційних систем
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2018.03.017Анотація
У статті представлено результати роботи із створення бази реєстрації підприємств, що займаються виробництвом органічної продукції рослинництва. Необхідність такої роботи обумовлена сучасними вимогами до комплексного збору інформації та представлення її у вигляді геопросторових даних.
Показано, що для вирішення цього питання доцільно використовувати ArcGIS – сімейство програмних продуктів для створення і підтримки ГІС різного рівня і призначення, яке побудоване на основі стандартів комп'ютерної галузі, включаючи використання мови програмування та розширення COM.NET, Java, XML, SOAP, що забезпечують підтримку загальноприйнятих стандартів, гнучкість пропонованих рішень, широкі можливості взаємодії.
Мета роботи полягає у створенні оптимально-наповненої бази реєстрації підприємств, які займаються органічним виробництвом, з врахуванням точної та якісної оцінки земельних угідь та відповідності вимогам органічної сертифікації.
Використання ArcGis дозволило створити і налаштувати доступ до карт, слоїв, шейп-файлів, додатків, аналітики та даних. Програмне забезпечення оптимізувало роботу в режимі online, з одночасним розширенням функціональних можливостей ArcGIS Desktop, ArcGIS Enterprise.
Пакет інструментів, підібраний для створення бази реєстрації органічних підприємств, може в повній мірі замінити паперовий формат зберігання інформації. Інформаційну базу доповнюють чинні законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні й аналітичні матеріали Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" .
Створена інформаційна система дозволить обчислювати звітні показники, порівнювати їх із аналогічними за попередні періоди, відбивати візуально позитивну чи негативну динаміку, попереджати про “вузькі” місця в технологічних процесах. Це надійна основа для прийняття ефективних управлінських рішень.
Ключові слова: геоінформаційні технології, органічне виробництво, база даних, інтерфейс
Посилання
Golitsyna O.L., Maksimov N.V., Popov I.I. (2006). Bazy dannykh: Uchebnoe posobie.[ Databases: Textbook ]. M.: FORUM: INFRA-M, 352 p.
Bondarenko Ye.L. (2007). Geoіnformatsіyne ekologo-geografіchne kartografuvannya. K.: Fіtosotsіotsent, 272 s.
Burachek V.G., Zheleznyak O.O., Zatserkovniy V.І. (2011). Osnovi geoіnformatsіynikh sistem [ Basics of geoinformation systems]. Nіzhin: TOV «Vidavnitstvo«Aspekt-Polіgraf», 512 p.
Lyashchenko A.A., Cherіn A. G. (2010). Struktura і printsipi funktsіonuvannya katalogu ta bazi geoіnformatsіynikh resursіv [Structure and principles of the catalog and the database of geoinformation resources functioning ]. Іnzhenerna geodezіya : nauk.-tekhn. zb, 55: 118 – 127.5.
URL: http://natureus.org.ua/repec/archive/2_2016/32.pdf. (дата звернення 06.07.2018)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).