Аналіз технологічної бази для виробництва кормового борошна і його сумішей

Автор(и)

  • M. M. Mushtruk Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/bio2018.05.007

Анотація

Досліджені нові технології і технічні характеристики обладнання для виробництва сухих кормів тваринного походження, кормового і технічного жиру.

Проведено розширений аналіз комплектації технологічних ліній для виробництва м'ясо-кісткового борошна і його сумішей та проаналізовано особливості роботи обраних технологічних ліній.

Встановлено, що підвищення ефективності процесів переробки відходів харчових і переробних підприємств АПК для  виробництва м'ясо-кісткового борошно і його сумішей, які мають високу харчову цінність і використовуються як в натуральному вигляді, так і в якості преміксів для виготовлення комбікормів є перспективним напрямом  досліджень.

Доведено, що для операцій кінцевого, або проміжного, подрібнення молоткові дробарки мають ряд недоліків. Основним з них є те, що за ударної обробки продукту важко забезпечити необхідну однорідність подрібнення. Решета у дробарках гарантують тільки максимальний розмір часток, водночас частина продукту просто перетворюється в пил, яка не придатна до застосування і погіршує екологію процесу подрібнення.

Встановлено, що основними і енергозатратними технологічними операціями під час виробництва м’ясо-кісткового борошна та його сумішей є підготовка сировини до подрібнення, а найбільш трудомісткими охолодження і виділення металевих домішок.

Ключові слова. м’ясо-кісткове борошно, технологічні лінії, процес переробки,  подрібнення сировини, переробка відходів, сухі корми, корми тваринного походження

Посилання

Demidov, P. G. (1968). Technology feed production. Moskava.

Egorov, B.V., Shapovalenko B.V. and Makarinska A.V. (2007). Technology of Premix Production, Kyiv.

Lieberman, S.E. (1976). Production of dry animal feed and technical fats. Moscow: ed. Food Industry.

Faivishevsky, M.L. (1989). Production of dry animal feed, feed and technical fat. Minsk, Agropromizdat.

Batalov, A. S. (2014). Installation for the processing of fat-containing raw materials with microwave energy supply. News of the Orenburg State Agrarian University. 2014. № 1. pp. 92–96.

Ivashov, V.I. (2001). Technological equipment of meat industry enterprises. Part 1. Equipment for slaughter and primary processing. Moscow: Kolos.

Ershova, I.G. and Naumenko, O.V. (2014). Technological process of heat treatment of fat-containing raw materials and a device for its implementation. Journal of Natural and Technical Sciences, № 8 (76), pp. 124–125.

Mushtruk, M.M. (2016). Production of diesel biofuel from fat-containing waste by transesterification with ethanol. Scientific works SWorld. Vol. 2. № 1, pp. 22– 27.

Batalov, A.S. and Luneva, R.A. (2016). Methods of making meat and bone meal using new technologies. Youth and science. Vol. 10, pp. 26–29.

Завантаження

Опубліковано

2018-12-29

Номер

Том 10 № 5-6 (2018)

Розділ

Біотехнологія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).