Точність вибіркової таксації лісу залежно від конфігурації пробних ділянок

Анотація

Запровадження методів лісової інвентаризації на статистичній основі має важливе значення для підвищення рівня інформаційної підтримки лісової галузі України. У зв’язку з цим у роботі виконано експериментальний аналіз точності таксації лісового фонду з використанням пробних площ різної конфігурації. Для досягнення поставленої мети на території Київської області створено експериментальний полігон, а в межах лісового фонду запроектовано систематичну вибірку. Збір дослідних матеріалів здійснювався шляхом картографування дерев за допомогою польової ГІС-системи Field-Map на кругових пробних ділянках площею 500 м². Одночасно з цим, як альтернатива, закладалися пробні площі за принципами реласкопічної таксації. Облік дерев із картографуванням їхнього розташування дозволив розрахувати параметри двох додаткових схем вибірки: концентричних пробних площ із різними вимогами стосовно радіуса підпроби та розмірів дерев, що підлягають обліку, а також комбінованої вибірки – поєднання кругових і реласкопічних пробних площ. Результати оцінки сум площ перерізів і кількості дерев на 1 га порівнювалися з аналогічними даними, встановленими на кругових пробних ділянках. Порівнюючи середні квадратичні та систематичні помилки, встановлено високу узгодженість результатів для концентричних пробних ділянок, які мають радіус основної проби 12,62 м. Випадкову помилку для оцінки сум площ перерізів, що не перевищує 1 м²‧га^-1, одержано також для комбінованих пробних площ, коли застосовувалося обмеження зони відбору дерев на основі радіуса 12,62 м і реласкопічного коефіцієнта BAF = 1. При збільшенні реласкопічного коефіцієнта або зменшенні радіуса проби середня квадратична помилка зростала до 6 м²‧га^-1. Оцінки суми площ перерізів на основі реласкопічного методу таксації виявилися заниженими в середньому на 4 м²‧га^-1, що зумовлено випадковим пропуском віддалених дерев. З урахуванням точності та трудових затрат визначено найефективніші методи вибірки.