Паразитування мікроміцета Sclerotinia sclerotiorum (lib.) De bary на рослинах жоржини (Dahlia cav.) за різних метеорологічних умов
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2019.03.002Ключові слова:
біла гниль, жоржина, симптоми, метеорологічні умови, розвиток хворобиАнотація
Біла гниль жоржини є небезпечною хворобою, яка в Україні залишається мало дослідженою. Для вивчення симптоматики хвороби та впливу метеорологічних умов на її розвиток нами проведено дослідження протягом 2015 – 2017 рр. на території м. Києва. Під час вивчення симптоматики захворювання застосовували візуальний огляд і біологічний метод діагностики. Розвиток хвороби оцінювали за шестибальною шкалою. У результаті фітопатологічного моніторингу виявлено стеблову форму білої гнилі. Сильне ураження рослин призводило до мацерації тканин і надламування стебел і квітконосів. Розвиток хвороби у прикореневій частині стебла призводив до в’янення рослин. За роки досліджень біла гниль на жоржині проявлялася в осінній період вегетації рослин під час масового цвітіння. На її поширення та розвиток значно впливали метеорологічні умови. Зокрема, у 2015 році склеротиніоз жоржини проявлявся починаючи з першої декади вересня за гідротермічного коефіцієнта (ГТК) 1,0. У 2016 році хвороба з’явилася на рослинах у першій декаді жовтня, коли ГТК становив 5,7. Перші рослини, уражені білою гниллю у 2017 р. нами відмічені у другій декаді вересня за ГТК 1,2. Саме у цьому році хвороба набула максимального поширення та розвитку, що зумовлено наявністю атмосферних опадів починаючи з другої декади вересня та до кінця жовтня, а також відсутністю низьких температур за цей період. Інформація щодо строків з’явлення білої гнилі на жоржині заслуговує на увагу під час планування комплексу захисних заходів. У подальшому глибокий аналіз впливу різних метеорологічних факторів на розвиток білої гнилі жоржини доцільно застосовувати при складанні моделей прогнозу розвитку хвороби на цій культурі.
Посилання
Böttcher, I., Wetzel, T., Dreve, F.V., Kegler, X., Naumann, K., Freier, B., Frauenstein, K., Fuchs, E. (1987). Metody opredeleniya bolezney i vrediteley sel'skokhozyaystvennykh rasteniy [Methods for determining diseases and pests of agricultural plants] Trans. with him. K.V. Popkova, V.A. Shmygli, Moscow, Agropromizdat, 224. (in Russian).
Almeyda, C. V., Raikhy, G., Pappu, H. R. (2015). Characterization and comparative analysis of promoters from three plant pararetroviruses associated with Dahlia (Dahlia variabilis). Virus genes. 51 (1). 96-104. doi: 10.1007/s11262-015-1196-7
Dai, Y.-F., Xiang, L.-G., Wang, H.-C., Chen, X.-J., Chen, X., Yang, X.-H. (2018). Powdery Mildew of Dahlia pinnata Caused by Golovinomyces cichoracearum in Guizhou Province of China. Plant Disease. 102 (12). 2654. https://doi.org/10.1094/PDIS-04-18-0649-PDN
Horst R.K. (2008). Westcott's Plant Disease Handbook. Springer-Verlag, Berlin Heidelbert, New York. 1343. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-4585-1
Jyoti Verma, Balaji S. Kulkarni (2017). Evaluation of Dahlia Genotypes for Growth and Yield Characters under Dry Zone of Karnataka. Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci. 6 (11). 402-409. doi: https://doi.org/10.20546/ijcmas.2017.611.046
Kerruish, R. M. (1997). Plant protection 3. Selected Ornamentals, Fruit and Vegetables. RootRot Press. 700.
Kishor Sharma, Shalini Verma, Gautam, H.R., Anil Handa. (2017). First Report of Powdery Mildew Caused by Golovinomyces cichoracearum Dahlia (Dahlia variabilis) from Himachal Pradesh (India). Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci. 6 (6). 1595-1598. doi: https://doi.org/10.20546/ijcmas.2017.606.187
Kyryk, M. M., Pikovskyi, M.Y., Azaiki, S. (2012). Diagnostic signs of diseases of vegetable crops and potato. Kyiv. Phоenix. 175.
Park, J. H., Choi, I. Y., Park, M. J., Han, K. S., Shin, H. D. (2016). First Report of Choanephora Flower Blight on Dahlia pinnata Caused by Choanephora cucurbitarum in Korea. Plant Disease. 100 (2). 534. https://doi.org/10.1094/PDIS-08-15-0936-PDN
Sahar, E., Keri, L. D., Dayle, E. S., Hanu, R. P. (2009). Incidence of multiple and Distinct Species of Caulimoviruses in Dahlia (Dahlia variabilis). Hortscience, 44 (5). 1498–1500. https://doi.org/10.21273/HORTSCI.44.5.1498
Willbur, J.F., Fall, M.L., Bloomingdale, C., Byrne, A.M., Chapman, S.A., Isard, S.A., Magarey, R.D., McCaghey, M.M., Mueller, B.D., Russo, J.M., Schlegel, J., Chilvers, M.I., Mueller, D.S., Kabbage, M., Smith, D.L. (2018). Weather-based models for assessing the risk of Sclerotinia sclerotiorum apothecial presence in soybean (Glycine max) fields. Plant disease, 102 (1). https://doi.org/10.1094/PDIS-04-17-0504-RE
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
