Аналіз безпеки питної води на тест-організмах
DOI:
https://doi.org/10.31548/bio2019.03.004Ключові слова:
питна вода, біотестування, тест-організми, цитотоксичність, лейкоцитарна формула кровіАнотація
Забезпечення населення якісною питною водою є важливим завданням збереження здоров'я людини. У світовій практиці при оцінці якості води, крім хімічного аналізу проводять сумарну токсикологічну оцінку води, засновану на застосуванні різних методів біотестування. Оцінка якості питних вод методами біотестування в останні десятиліття набула особливої актуальності у зв'язку зі стрімким зростанням кількості потенційно небезпечних хімічних сполук, що забруднюють природні джерела питного водопостачання. Метою дослідження було оцінка токсичності питної води з різних джерел водопостачання (водопровідна, артезіанська, фасована) з використанням гематологічних показників тест-організмів: риби Danio rerio, шпорцеві жаби Xenopus і щури Wistar. Виявлено що за хімічним складом водопровідна і фасована вода не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 (Державна санітарно-гігієнічна норма). Вода з-під крана мала перевищення вмісту Fe (в 6,3 раза), а фасована вода «Небесна криниця» перевищувала Si та Mn (відповідно у 1,5 і 1,2 раза). За аналізу периферичної крові у піддослідних тварин ці води проявили цитотоксичний ефект – збільшення кількості моноцитів, нейтрофілів і еозинофілів і зменшення лімфоцитів. Виявлені зміни в клітинному складі периферичної крові піддослідних тварин можуть вказувати на активацію неспецифічної природної резистентності, розвиток запальної та алергічної реакції. Показники периферичної крові у тест-організмів, які вживали воду з бювету, були близькі до контролю. Отримані дані свідчать про перспективність використання гематологічних показників тест-організмів риб, жаб і щурів в біотестування питної води. Запропонований метод можна вважати відносно гуманним в тому, що виготовлення препаратів периферичної крові не вимагає забою піддослідних тварин.
Посилання
Trakhtenberh I.M., Kovalenko V.M., Kokshareva N.V., Zhminko P.H., Chumak V.T., Baula O.P. (2008). Alternatyvni metody i test-systemy [Alternative Methods and Test Systems]. Avitsena, 272.
Goncharuk V.V., Vergolyas M.R., Boltina I.V. (2013). Investigation of drinking water mutagenicity and genotoxicity. Journal of Water Chemistry and Technology. (35), 426-435.
https://doi.org/10.3103/S1063455X1305007X
Tytsa N.U. (2003). Klynycheskoe rukovodstvo po laboratornym testam [Clinical Guide to Laboratory Tests]. UNIMED-PRESS, - 942.
Vergolyas M. (2019). Assessment of drinking water quality at the cellular level. Adv Tissue Eng Regen Med Open Access. (5), 53-55.
Vergolyas M.R. (2016). Blood as integrated system of organism. ScienceRise. (2), 7-11.
https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.60603
V.V. Goncharuk, M.R. Vergolyas. (2013). State standard of Ukraine DSTU 7387:2013. Yakist vody. Metod vyznachennia tsyto- ta henotoksychnosti vody i vodnykh rozchyniv na klitynakh krovi prisnovodnoi ryby Danio rerio (Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan). - Vved. 11.06.13. 22.
M.R. Vergolyas, V.V. Goncharuk. (2016). Toxic effects of heavy metals on the hydrobionts' organism. Journal of Education, Health and Sport. (6), 436-444.
Balakhovskyi Y.S. (1982) Rukovodstvo po klynycheskoi laboratornoi dyahnostyke [Guidelines for Clinical Laboratory Diagnostics]. Medytsyna, 235.
Antomonov M.Yu. (2006). Matematycheskaia obrabotka i analyz medyko-byolohycheskykh dannykh [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. FMD, 558.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
