Побічна продукція рисівництва – біологічна сировина для альтернативного виробництва енергії
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya2020.04.003Ключові слова:
rice, biofuels, by-products, biomass, bioenergyАнотація
Зроблено акцент на ефективності виробництва альтернативних видів біопалива шляхом раціонального підбору видів та інтенсивності формування рослинами біомаси відповідного хімічного складу. Визначено, що сприятливі природно-кліматичні умови Півдня України, наявність побудованих рисових зрошувальних систем дають можливість одержувати високі врожаї високоякісного зерна рису, одночасно утворюються значні обсяги побічної продукції у вигляді соломи, лузги, мучки, які є джерелом сировини для твердого біопалива. Мета роботи: дослідити побічну продукцію рисівництва як джерело біоенергетичної рослинної сировини для альтернативного виробництва енергії в якості твердого біопалива. Матеріали та методи. Для встановлення впливу основних агротехнічних заходів вирощування сучасних сортів рису на Півдні України на якісні показники зерна та сировини для біопалива було проведено польові досліди на полях Інституту рису НААН.Результати. Оцінка біоенергетичного потенціалу сортів рису показала, що найбільшими значеннями виходу енергії за умов використання побічної продукції (соломи та лузги) характеризуються сорти Віконт і Преміум, які досліджували для встановлення впливу агротехнічних чинників на формування продуктивності рису для споживання кінцевої продукції в їжу та використання соломи та лузги як джерела біоенергетичної рослинної сировини в якості твердого біопалива. Для оцінки впливу агротехнічних чинників на технологію виробництва рису проведено економічну оцінку, яка є результатом польових досліджень і початковим етапом впровадження цих результатів у виробництво. Прибуток від реалізації крупи й побічної продукції склав від 0,32 до 7,9 тис. грн на одиницю площі за вирощування сорту Віконт і від 0,60 до 3,81 тис. грн для Преміуму. Висновки. Найбільші врожаї зерна рису сформовано за внесення мінеральних добрив дозою N180P60K0 за норми висіву 9 млн схожого насіння на гектар для сортів рису Віконт і Преміум на рівні 9 і 8 т/га відповідно. Отже, оптимальне поєднання агротехнічних заходів вирощування рису дає змогу отримати високі врожаї культури, одночасно утворюються значні обсяги побічної продукції, придатної для подальшого використанняПосилання
A. Bauen, G. Berndes, M. Junginger, M. Londo, F. Vuille (2009). Bioenergy – a sustainable and reliable energy source, IEA Bioenergy.
Chmyl, A.I. (1995). Ekologobezopasnaya i energosberegayuschaya tehnologiya biokonversii selskohoziyaystvennyh othodov v toplyvo, udobrenie i korma [Eco-friendly and energy-saving technology for bioconversion of agricultural waste into fuel, fertilizer and feed] Ekologiya i resursosberezenie – Ecology and Resource Saving, 4, 64-71 [in Russian].
Energy strategy of Ukraine till 2030. Available online at http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/uk_summaryplus.pdf
Ferrero A., Nguyen V.N. (2004). “The sustainable development of rice-based production systems in Europe”. Proceedings of the FAO Rice Conference “Rice is Life”, Vol. 53, 115-124.
R. Perlack, L. Wright, A. Turhollow et al. (2005). Biomass as feedstock for a bioenergy and bioproducts Industry. Available online at http: //feedstockreview.oml.gov/pdf/billion_ton_ vision.pdf.
Kravchuk, V., Targonia, V., Luzenko M., Babinets T. and Klimenko V. (2010). Tehnologii ta obladnannya dlya vykorystannya ponovlyuvanyh dzherel energii v silskogospodarskomu vyrobnyztvi [Technologies and equipment for the use of renewable energy sources in agricultural production]. Doslidnytske: Ukr.NDIPVT im. L. Pogorilogo [in Ukranian].
Gerasymenko, V.G., Gerasymenko, M.O. and Zvilihovskyy M.I. et al. (2006). Biotehnologiya [Biotechnology]. V.G. Gerasymenko (Ed.) – К, Іnkos [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
