Прикладні проблеми виявлення та ідентифікації золотистої картопляної нематоди
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya2020.04.008Ключові слова:
golden potato nematode, potato globoderosis, detection methods, soil samples, cyst isolation, species identificationАнотація
В Україні золотиста картопляна нематода – об’єкт внутрішнього карантину рослин поширена переважно на присадибних ділянках, значно рідше в колективних господарствах. Виявлення її осередків, особливо на початкових етапах заселення угідь досить ускладнено, оскільки типові ознаки ураження - глободерозом (відставання в рості й розвитку, хлорози, в’янення листя тощо) візуально проявляються лише після накопичення високої щільності популяції в результаті багаторічного вирощування пасльонових культур у монокультурі чи з мінімальними перервами між повторним їх розміщенням. Для удосконалення методів моніторингу золотистої картопляної нематоди апробовані різні схеми обстеження: по діагоналі, методом трикутника та конверту. Встановлено, що вищу ймовірність виявлення заселеності угідь золотистою картопляною нематодою забезпечує відбір ґрунтових зразків за методом конверту. Водночас порівняно з іншими схемами моніторингу, досягається більш рівномірне охоплення обстеженої площі. Сучасні методи флотації забезпечують високу ефективність виділення цист з ґрунту, доведеного до повітряно-сухого стану. Однак, зразки ґрунту, відібрані з вантажів підкарантинної продукції, часто потребують проведення експрес аналізу. Встановлено, що з підвищенням рівня вологості зразків ґрунту, спостерігалас ятенденція до зниження частки виділення цистнематод. Тому, для досягнення вищої ефективності виділення цист нематод, слід застосовувати насичений розчин кухонної солі NaCl із розрахунку 50 грам на 1 літр води. Визначення видового складу цистоутворюючих нематод картоплі доцільно проводити за комплексом морфометричних показників, біологічними особливостями (використанням сортів-диференціаторів) та біохімічними відмінностями. Однак, зважаючи на нинішню високу вартість біохімічних методів діагностування, їх слід застосовувати першочергово для ідентифікації карантинних та нових для науки видів цистоутворюючих нематод. Зокрема, методом ізоелектричного фокусування білків в поліакриламідному гелі підтверджено належність цист, відібраних з осередків Закарпаття, до одного виду – золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди Globodera rostochiensis (патотипу Ro1).Посилання
EPPO. (2013). Globodera rostochiensis and Globodera pallida. PM 7/40 (3). OEPP/EPPO Bull., 43, 119-138. https://doi.org/10.1111/epp.12025
Babych, A. G., Babych, A. A., Suhareva, R. D., & Statkevich, A. A. (2014). Effect of crop rotation on the abundance of golden potato nematode. Plant protection and quarantine, 1, 42-45. https://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-sevooborota-na-chislennost-zolotistoy-kartofelnoy-nematody/viewer
Shesteperov A. A., Lukyanova E. A. (2018). Foundations and methods of modeling of projected growth potato globoderosis on agrometeorological conditions. Rosiyskiy parazitologicheskiy zhurnal, 12(2), 95-103.
https://doi.org/10.31016/1998-8435-2018-12-2-95-103
Sukhomlin, K. B., Koshirets, V. M., Zinchenko, M. O., Biletskiy, Y. V., & Zinchenko, O. P. (2019). The current state of the population of the golden potato cyst nematode Globodera rostochiensis (Nematoda, Heteroderidae) in the northwest of Ukraine. Biosystems Diversity, 27(1), 33-38.
https://doi.org/10.15421/011905
Christoforou Μ., Pantelides, I.S., Kanetis, L., Ioannou, N. (2014). Rapid detection and quantification of viable potato cyst nematodes using qPCR in combination with propidium monoazide. Plant Pathology, 63, 1185-1192.
https://doi.org/10.1111/ppa.12193
Duceppe, MO., Lafond-Lapalme, J., Palomares-Rius, J.E. et al. (2017). Analysis of survival and hatching transcriptomes from potato cyst nematodes, Globodera rostochiensis and G. pallida. Sci Rep 7, 3882. https://doi.org/10.1038/s41598-017-03871-x
https://doi.org/10.1038/s41598-017-03871-x
Shesteperov A. A., Lukyanova E. A., Bondarev A. A. (2019). Application the Hassell model for prediction the population density of golden nematode of potato after growing Globodera resistant variety of potato. Russian Journal of Parasitology, 13(1), 90-96.
https://doi.org/10.31016/1998-8435-2019-13-1-90-96
Pridannikov, M.V., Petelina, G.G., Palchuk, M.V., Masler, E.P., Dzhavakhiya, V.G. (2007). Influence of components of Globodera rostochiensis cysts on the in vitro hatch of second-stage juveniles. Nematology, 9, 837-844.
https://doi.org/10.1163/156854107782331126
Karelov, A.V., Pylypenko, L.A., Kozub, N.O. et al. (2013). Allelic state of the molecular marker for golden nematode (Globodera rostochiensis) resistance gene H1 among Ukrainian and world potato (Solanum tuberosum ssp. tuberosum) cultivars. Cytol. Genet., 47, 294-297.
https://doi.org/10.3103/S0095452713050058
Back, M., Haydock, P. and Jenkinson, P. (2006). Interactions between the potato cyst nematode Globodera rostochiensis and diseases caused by Rhizoctonia solani AG3 in potatoes under field conditions. Eur. J. Pl. Pathol., 114, 215-223.
https://doi.org/10.1007/s10658-005-5281-y
Sudha, R., Venkatasalama, E.P., Bairwa, A., Bhardwaj, V. and Dalamu-Sharma, R. (2016). Identification of potato cyst nematode resistant genotypes using molecular markers. Scient. Hort., 198, 21-26. https://doi.org/10.1016/ j.scienta.2015.11.029
Subbotin S.A., Vera I.C.D., Mundo-Ocampo M., Baldwin J.G. (2011). Identification, phylogeny and phylogeography of circumfenestrate cyst nematodes (Nematoda: Heteroderidae) as inferred from analysis of ITS-rDNA. Nematology, 13, 805-24. https://doi.org/10.1163/138855410X552661
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).