Евтрофікація київського водосховища України: огляд питання
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya15(1).2024.005Ключові слова:
Київське водосховище, евтрофікація, точкові джерела забруднення, дифузні джерела забруднення, зміна клімату, поживні речовини, якість води.Анотація
Актуальність роботи пов’язана із наявними процесами евтрофікації у водоймі Київського водосховища, які з кожним роком все посилюються. Дослідження проводилися на основі матеріалів лабораторних досліджень восени 2021 року (до початку повномасштабного вторгнення росії на територію України) та восени 2023 року (після повномасштабного вторгнення). Мета роботи передбачала визначити основні причинно-наслідкові зв’язки підсилення процесів евтрофікації водойми Київського водосховища, які наявні нині. Встановлено, що евтрофікація Київського водосховища відбувається у природних та антропогенних умовах. В ході аналізу було виокремлено основні причини природної (перенесення поживних речовин за рахунок повеней та паводків, посилення абразійних процесів, зміна клімату та температурного режиму) та антропогенної евтрофікації (сільськогосподарський та міський дренажі, військова діяльність). Аналізуючи причинно-наслідкові зв’язки інтенсифікації процесів евтрофікації, нами підкреслено основні наслідки від антропогенної навантаження для водойми водосховища для водної біоти (зміна трофічних зв’язків у водній екосистемі, мор риб, зменшення водного біорізноманіття), галузей народного господарства (погіршення естетичної цінності та якості води для водокористування, рекреації та сільського господарства), а також безпосередньо уточнено, що головними наслідками для водойми в цілому є токсичність води (поява ціанобактерій, що є шкідливими для біоти та людей; зниження розчиненого кисню у водоймі, що зумовлює несприятливі умови для функціонування біоти).
Посилання
Sryberko, A.V. (2022). Kyiv Reservoir from the project to the present. Materials of the Student Scientific Conference of the Odessa State Environmental University (May 11-18, 2022, Odesa). Available at: http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/11409/1/%D0%A1%D0%9D%D0%9A_%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0_%202022_205.pdf (in Ukraine)
Strokal V.P., Kovpak A.V. (2022a). Anthropogenic impacts on water quality of the Kyiv reservoir (part 1: hydrological, geological, and biological characteristics). Scientific journal “Biological systems: theory and innovations”, № 1-2(13). Available at: http://dx.doi.org/10.31548/biologiya13(1-2).2022.006 (in Ukrainian)
Dmitrieva, O., Tsapko, N., Melnik, L., Emelyanov, S. (2023). Use of phytoplankton pigments to assess the degree of eutrophication of water bodies. Scientific and practical journal “Ecological Sciences”. № 4(49). Available at: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.4-49.8 (in Ukrainian)
Strokal, V. (2021). Transboundary rivers of Ukraine: perspectives for sustainable development and clean water. Journal of Integrative Environmental Sciences, 18(1), 67-87. Available at: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/1943815X.2021.1930058 (in English)
Scherbak, V.I. (2015). Phytoplankton succession in the Kyiv water reservoir and assessment of its transboundary section. Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, Vol.64, №13-4, 2015, p. 757-760. Available at: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/5946/1/Scherbak.pdf (in Ukrainian)
Khilchevskyi, V. K., & Hrebin, V. V. (2021). Large and small reservoirs of Ukraine: regional and basin features of distribution. Hidrolohiia, hidrokhimiia i hidroekolohiia. Bioresursy ta ekolohiia vodoim, №2(60). 6-17. Available at: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.2.1 (in Ukrainian)
Strokal, V. P. and others (2023). The implications of the Russian-Ukrainian war on the state of natural resources in Ukraine: the monograph / V.P. Strokal, Ye.M. Berezhniak, O.I. Naumovska, L.V. Vagaliuk, M.M. Ladyka, G.A. Serbeniuk, S.P. Palamarchuk, S.D. Pavliuk // Under the general editorship of V. P. Strokal. Kyiv: Publishing Center of NUBiP of Ukraine, 210p. Available at: https://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/10632 (in Ukrainian)
Strokal, V.P., Kovpak, A.V. (2021a). Causes of nutrient pollution in the Dnieper river basin: theoretical syntheses. Scientific and practical journal “Ecological Sciences”. №2 (35). pp. 37-44. Available at: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.2-35.6 (in Ukrainian)
Zub, L.M., Tomchenko, O.V. (2015). The formation of vegetation cover and some features of the hydrochemical regime of the Kyiv Reservoir. Scientific and practical journal “Ecological Sciences”. №1(8). pp. 21-31. Available at: http://ecoj.dea.kiev.ua/archives/2015/8/8_2015.pdf (in Ukrainian)
Strokal, V.P., Kovpak, A.V. (2022b). Anthropogenic impacts on water quality of Kyiv reservoir (part 2: water quality and pollution sources). Scientific journal “Biological systems: theory and innovations”, 13(3-4). pp.46-66. Available at: http://dx.doi.org/10.31548/biologiya13(3-4).2022.073 (in Ukrainian)
Pichura, V.I. (2016). Spatio-temporal trends of changes in the trophic state of reservoirs of the Dnipro River. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering, 4(76). Available at: https://visnyk.nuwm.edu.ua/index.php/agri/article/view/188 (in Ukrainian)
Strokal, V.P., Kovpak, A.V. (2021b). Ecological assessment of water quality for different water uses: the upstream sub-basin of the Dnieper and Desna rivers Scientific journal “Biological systems: theory and innovations”, № 2(12). pp. 24-40. Available at: http://dx.doi.org/10.31548/biologiya2021.02.003 (in Ukrainian)
Snizhko, S. (2021). Analysis of the impact of climate change on the water resources of Ukraine (full report based on project results) / Snizhko S., Shevchenko O., Didovets Yu. // Center for Environmental Initiatives “Ekodia”, 68 p. Available at: https://ecoaction.org.ua/vodnist.html (in Ukrainian)
Strokal, V.P., Kovpak, A.V. (2022c). Military conflicts and water: consequences and risks. Scientific and practical journal “Ecological Sciences”, 5(44). Available at: http://www.ecoj.dea.kiev.ua/archives/2022/5/14.pdf (in Ukrainian)
Strokal, V., Kurovska, A., & Strokal M. (2023). More river pollution from untreated urban waste due to the Russian-Ukrainian war: a perspective view. Journal of Integrative Environmental Sciences, 20(1), 2281920. Available at: https://doi.org/10.1080/1943815X.2023.2281920 (in English)
Kovalova, I.V., & Sukhodolska, I. L. (2023). Water quality assessment of the Stubelka River based on phytoplankton indicators. Ukrainian Journal of Natural Sciences, (6), pp.125-135. Available at: https://doi.org/10.32782/naturaljournal.6.2023.13 (in Ukrainian)
Bezsonny, V.L. (2023). Methodology for assessing the ecological state of a reservoir based on the entropy-weighted water quality index. Scientific and practical journal “Ecological Sciences”, №2(47). pp.44–48. Available at: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/29752 (in Ukrainian)
Dmitrieva, O.O., Tsapko, N. S., Koldoba, I.V., Lysov, B.V., & Teliura, N.O. (2023). Environmental monitoring of eutrophication process in water bodies across Ukraine. Scientific and practical journal “Ecological Sciences”, №3(48). pp.143-147. Available at: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.3-48.23 (in English)
Boyd, C.E., & Boyd, C.E. (2020). Eutrophication. Water Quality: An Introduction, 311-322. Available at: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-23335-8_15 (in English)
Zhang, Y., Li, M., Dong, J., Yang, H., Van Zwieten, L., Lu, H., ... & Wang, H. (2021). A critical review of methods for analyzing freshwater eutrophication. Water, 13(2), 225. Available at: https://doi.org/10.3390/w13020225 (in English)
Strokal, M., Kahil, T., Wada, Y., Albiac, J., Bai, Z., Ermolieva, T., ... & Kroeze, C. (2020). Cost-effective management of coastal eutrophication: A case study for the Yangtze river basin. Resources, Conservation and Recycling, 154, 104635. Available at: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2019.104635 (in English)
Suresh, K., Tang, T., van Vliet, M., Bierkens, M. F., Strokal, M., Sorger-Domenigg, F., & Wada, Y. (2023). Recent advancement in water quality indicators for eutrophication in global freshwater lakes. Environmental Research Letters. Available at: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1748-9326/acd071/meta (in English)
Yang, Y., Li, K., Liang, S., Lin, G., Liu, C., Li, J., ... & Wang, X. (2024). A simulation-optimization approach based on the compound eutrophication index to identify multi-nutrient allocated load. Science of The Total Environment, 906, 167626. Available at: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.167626 (in English)
Akinnawo, S. O. (2023). Eutrophication: Causes, Consequences, Physical, Chemical and Biological Techniques for Mitigation Strategies. Environmental Challenges, 100733. Available at: https://doi.org/10.1016/j.envc.2023.100733 (in English)
Mishra, R. K. (2023). The effect of Eutrophication on Drinking Water. British Journal of Multidisciplinary and Advanced Studies, 4(1), 7-20. Available at: https://doi.org/10.37745/bjmas.2022.0096 (in English)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
