Формотворча активність у пшениці озимої на клітинному рівні за дії іонізуючого опромінення
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya13(3-4).2022.028Ключові слова:
пшениця м’яка, іонізуюче опромінювання, цитогенетична активність, хромосомні перебудови.Анотація
Метою проведених дослідів було показати цитогенетичну активність широкого спектру доз іонізуючого опромінення у окремих генотипів пшениці м’якої на рівні хромосомного апарату клітини. У досліджені використовували насіння сортів пшениці озимої Подолянка та Смуглянка, опромінені гамма-променями у дозах 100, 150, 200, 250, 300 Гр. Контролем було насіння без обробки.
На основі даних цитологічного аналізу досліджені частоти і спектри хромосомних аберацій після впливу гамма-променів. Враховувалася загальна кількість мітозів (у відповідній фазі), знайдене в препаратах (20 - 25 препаратів по кожному варіанту), кількість клітин з хромосомними порушеннями та відсоток таких клітин (від кількості мітотичних), частоти типів хромосомних аберацій (від загального числа клітин з перебудовами). Вибірка становила приблизно 500 - 1000 клітин за кожним дослідженим варіантом.
Сорт Смуглянка суттєво менш стабільний відносно сорту Подолянка на цитогенетичному рівні, з наявністю суттєвих відмінностей при взаємодії в системі генотип-мутаген для гамма-променів. Кількість хромосомних перебудов лінійно зростає при дії гамма-променів до 200 - 250 Гр., де починається суттєве падіння зі стабілізацією на нижчому рівні при дозах 250 - 300 Гр. Виявлено, що доза мутагену є суттєво більш значимим фактором впливу, але й природа генотипу теж біла суттєвою. Значимими параметрами мінливості є загальна частота хромосомних аберацій, частота мікроядер та відстаючих хромосом, частота мостів, частота комплексних перебудов. Співвідношення фрагментів до мостів стандартне для гамма-променів. Передбачено більш високий рівень мінливості в наступних покоління для сорту Смуглянка, можливість відмінностей за спектром змін в наступних поколіннях для дії гамма-променів.
Посилання
Fathin, T., Hartati, S., & Yunus, A. (2021). Diversity induction with gamma ray irradiation on Dendrobium odoardi orchid. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 637. 012035. doi: 10.1088/1755-1315/637/1/012035
Holme, I., Gregersen, P., & Brinch-Pedersen, H. (2019). Induced genetic variation in crop plants by random or targeted mutagenesis: convergence and differences. Frontiers in Plant Science, 10. 1468. doi: 10.3389/fpls.2019.01468
Nazarenko M. (2016) Characteristics of action of nitrosoalkylureas on cell level in winter wheat. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. 24(2), 258–263. doi:10.15421/011632
Nazarenko M.M. & O. O. Izhboldin (2017) Chromosomal rearrangements caused by gamma-irradiation in winter wheat cells. Biosystems Diversity. 25(1). 25–28. doi: 10.15421/011704
Nurmansyah, S., Alghamdi, S., Hussein, M., & Farooq, M. (2018). Morphological and chromosomal abnormalities in gamma radiation-induced mutagenized faba bean genotypes. International Journal Radiation Biology, 94(2). 174-185. doi: https://doi.org/10.1080/09553002.2018.1409913
Nikolova, I., Georgieva, M., Kruppa, K., Molnor-Long, M., Liu, L., Manova, V., & Stoilov, L. (2015). Cytogenetic effects in barley root apical meristem after exposure of dry seeds to lithium ion beams. Genetics and Plant Physiology, 5, 3–9. http://www.bio21.bas.bg/ippg/bg/wp-content/uploads/2015/04/GPP_5_1_2015_03-09.pdf
Oney-Birol, S. & Balkan, A. (2019). Detection of Cytogenetic and Genotoxic Effects Of Gamma Radiation on M1 Generation of Three Varieties of Triticum aestivum L., Pakistan Journal of Botany, 51(3), 887–894. doi: 10.30848/PJB2019-3(48)
Shu, Q.Y., Forster, B.P. & Nakagava, H., (2013). Plant mutation breeding and biotechnology. CABI publishing, Vienna. doi: 10.1079/9781780640853.0000.
Spencer-Lopes, M.M., Forster, B.P. Jankuloski L. (2018). Manual on mutation breeding. Third edition. Food and Agriculture Organization of the United Nations, Rome.
Yali, W., & Mitiku, T. (2022). Mutation Breeding and Its Importance in Modern Plant Breeding. Journal of Plant Sciences, 10(2), 64–70. doi: 10.11648/j.jps.20221002.13
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
