Чутливість Еscherichia coli до наночасток срібла, одержаних шляхом зеленого синтезу за допомогою рослинних екстрактів

Authors

  • L Khrokalo Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ,
  • V Vorobyova Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • G Vasyliev Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • N Ryzhenko Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • K Glagun Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • O Korniakova Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • O Salamaha Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • Ye Sirosh Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

DOI:

https://doi.org/10.31548/biologiya2020.01.005

Keywords:

Keywords, silver nanoparticles, berry pomace extract, E. coli, minimal bactericidal concentration, minimal inhibitory concentration

Abstract

 Була визначена активність нанодисперсних систем, одержаних на основі рослинних екстрактів та нітрату срібла щодо E. сoli в рідкому середовищі. Рослинні екстракти були отримані з ягідних вичавок методом водної мацерації з обробкою ультразвуком. Дзета-потенціал утворених наночасток срібла був в межах від -15 до -24 мВ, а самі наночастки мали розмір 80-92 нм. Дослід з випробовування антимікробних властивостей наносистем срібла закладали в десятикратній повторності, статистична обробка результатів передбачала використання S-критерію для відкидання грубих похибок та розрахунок середнього значення оптичної густини суспензії з урахуванням середнього квадратичного відхилення. Контрольні висіви проводили на Ендо агар. Наносистеми срібла, одержані на основі екстракту гребенів і вичавок винограду та вичавок смородини виявились стабільними та активними відносно E. coli UKM В-906. Мінімальна бактерицидна концентрація становила 7,5 % для наносистем срібла з екстракту винограду та 10 % – для екстракту смородини. Мінімальні інгібуючі концентрації становили відповідно 3,5 % та 4,2 %. 

Author Biographies

  • L Khrokalo, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
    доктор технічних наук, доцент
  • V Vorobyova, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
    доктор технічних наук, доцент
  • G Vasyliev, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
    доктор технічних наук, доцент
  • N Ryzhenko, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
    студент
  • K Glagun, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
    студент
  • O Korniakova, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
    студент
  • O Salamaha, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
    студент
  • Ye Sirosh, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
    студент

References

Gerald, McD., Russell, A. (1999). Antiseptics and Disinfectants: Activity, Action, and Resistance. Clinical Microbiological Reviews, 12 (1), 147-179. https://doi.org/10.1128/CMR.12.1.147

Hamouda, I. (2012). Current perspectives of nanoparticles in medical and dental biomaterials. Journal of Biomedical Research, 26 (3), 143-151.

https://doi.org/10.7555/JBR.26.20120027

Busi, S., Rajkumari, J. (2019). Microbially synthesized nanoparticles as next generation antimicrobials: scope and applications. Nanoparticles in Pharmacotherapy, 485-524. ]

https://doi.org/10.1016/B978-0-12-816504-1.00008-9

Hussain, J., Kumar, S., Hashmi, A., Khan, Z. (2011). Silver nanoparticles: preparation, characterization, and kinetics. Advanced Materials Letters, 2, 189-193.

https://doi.org/10.5185/amlett.2011.1206

Wei, L., Lu, J., Xu, H., Patel, A., Chen, Z., Chen, G. (2015). Silver nanoparticles: synthesis, properties, and therapeutic applications. Drug Discovery Today, 20 (5), 595-601.

https://doi.org/10.1016/j.drudis.2014.11.014

Akhtar, M-S., Panwar J., Yun Y-S. (2013). Biogenic Synthesis of Metallic Nanoparticles by Plant Extracts. ACS Sustainable Chemistry & Engineering, 1 (6), 591-602.

https://doi.org/10.1021/sc300118u

Gandhi, H., & Khan, S. (2016). Biological Synthesis of Silver Nanoparticles and Its Antibacterial Activity. Journal of Nanomedicine & Nanotechnology, 7, 366-268.

https://doi.org/10.4172/2157-7439.1000366

Skіba, M., Vorobyova, V. (2018). Green synthesis of silver nanoparticles using grape pomace extract prepared by plasma-chemical assisted extraction method. Molecular Crystals and Liquid Crystals, 674 (1), 142-151.

https://doi.org/10.1080/15421406.2019.1578520

Sondi, I., Salopec-Sondi B. (2004). Silver nanoparticles as antimicrobial agent: a case study on E.coli as a model for Gram-negative bacteria. Journal of Colloid and Interface Science , 275 (1), 177-182.

https://doi.org/10.1016/j.jcis.2004.02.012

Piddock, L. (1990). Techniques used for the determination of antimicrobial resistance and sensitivity in bacteria. Journal of Applied Bacteriology. 68, 307-318.

https://doi.org/10.1111/j.1365-2672.1990.tb02880.x

Opredelenie chuvstvitelnosti mikroorganizmov k antibakteialnym preparatam: Metodicheskie ukazaniia. (2004) [Determination of the sensitivity of microorganisms to antibacterial drugs: guidelines.]. Federalny centr gosssnepidnadzora Minzdrava Rossii, Moskow, 1-9.

Downloads

Published

2020-05-28

Issue

Section

Статті