Порівняння ефективності імнобіосенсорів на основі золота та наночастинок Zno за аналізу рівнів сперміну в культурі клітин in vitro

Автор(и)

  • M. P. Prylutskyi National University of "Kyiv-Mohyla Academy" , Національний університет «Києво-Могилянська Академія»
  • M. F Starodub Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • M. I. Fedelesh-Gladynets Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/biologiya2019.03.036

Ключові слова:

поліаміни, спермін, біосенсори, наночастинки, перетворювач

Анотація

Для діагностики онкологічних захворювань необхідною є розробка новітніх методів, спрямованих передусім на швидкість, точність, мобільність та низьку вартість. Як такі методи можуть виступати розробка і використання імунобіосенсорів для аналізу низькомолекулярнихмаркерів онкологічних захворювань. Такими маркерами можуть виступати поліаміни – низькомолекулярні речовини присутні у клітинах живих організмів і здатні впливати на широке коло клітинних функцій, однієюз яких єпроліферація. Підвищенірівніполіамінівнерідкоможутьбути ознакою початку процесу малігнізації клітин, а отже можуть бути використані, як маркер для діагностики онкологічних захворювань. Імунобіосенсори ж, володіючи певними фізичними й біологічними властивостями, здатні специфічно взаємодіяти із відповідними антигенами і виявляти їх у розчині чи біологічних рідинах. У даній статті представлені результати досліджень з порівняння ефективності аналітичних можливостей імунобіосенсорів із різним типом перетворювача, а саме перетворювача, покритого частинками золота, та такого, який покритий наночастинками оксидуцинку. Визначено, щобіосенсорвкритий частинками золота здатен краще виявляти наявність та концентрацію поліамінів як у розчині, так і в суспензії клітин раку молочної залози MCF-7, і саме він здатен виявляти спермін в концентраціях від 5 до 100 нг/мл і в концентрації клітин MCF-7 від 100 до 500 кл/мл

Біографії авторів

  • автор M. P. Prylutskyi, афіліація National University of "Kyiv-Mohyla Academy", Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

    провідний спеціаліст кафедри лабораторної діагностики біологічних систем

  • автор M. F Starodub, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України
    завідувач кафедри молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки, доктор біологічних наук, професор
  • автор M. I. Fedelesh-Gladynets, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України
    кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри  кафедри молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки

Посилання

Casero, J. R., Murray, T. S., Pegg, A. E. (2018). Polyamine metabolism and cancer: treatments, challenges and opportunities. Nature Reviews Cancer, 18(9), 681–695. doi:10.1038/s41568-018-0050-3

Casero R. A (2006). Targeting polyamine metabolism and function in cancer and other hyperproliferative diseases. Nature Reviews. Drug Discovery. 6, 373–390. doi:10.1038/nrd2243.

Çelik, V. K. Kapancık S., Kaçan T., Kaçan S. B., Kılıçgün H (2017). Serum levels of polyamine synthesis enzymes increase in diabetic patients with breast cancer. Endocrine Connections. 6(8). 574–579. doi:10.1530/EC-17-0137.

Criss, W. E. A review of polyamines and cancer (2003). Turkish Journal of Medical Sciences. 33 (4), 195–205.

Gerner, E.W. Meyskens F. L. (2004). Polyamines and cancer: old molecules, new understanding. Nature Reviews. Cancer. 4, 781–789. doi:10.1038/nrc1454.

Guerra, G. P., Rubin, M. A., Mello, C. F. (2016). Modulation of learning and memory by natural polyamines. Pharmacological research. 112, 99–118. doi:10.1016/j.phrs.2016.03.023.

Levêque, J. Foucher F., Bansard R. Havouis R., Grall J-Y., Moulinoux J-P (2000). Polyamine profiles in tumor, normal tissue of the homologous breast, blood, and urine of breast cancer sufferers. Breast Cancer Research and Treatment. 60 (2), 99–105. doi:10.1023/A:1006319818530.

Nowotarski, S. L. Woster P. M., Casero R. A. (2013) Polyamines and cancer: implications for chemotherapy and chemoprevention. Expert Reviews in Molecular Medicine. 15 (3), 1–21. doi:10.1017/erm.2013.3.

Reddy, P. J., Sadhu, S., Ray, S., Srivastava S. (2012). Cancer Biomarker Detection by Surface Plasmon Resonance Biosensors. Clinics in Laboratory Medicine. 32(1), 47–72. doi:10.1016/j.cll.2011.11.002.

Soda K. (2011) The mechanisms by which polyamines accelerate tumor spread. Journal of Experimental & Clinical Cancer Research. 30 (1), 95–100. doi:10.1186/1756-9966-30-95.

Thomas, T., Thomas, T. J. (2003). Polyamine metabolism and cancer. Journal of cellular and molecular medicine. 7(2), 113–126. doi:10.1111/j.1582-4934.2003.tb00210.x

Завантаження

Опубліковано

2019-09-30

Номер

Том 10 № 3 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).