Оцінка впливу залізничного транспорту на процес проходження індукції флуоресценції хлорофілу у листках дерев липи широколистої

Автор(и)

  • Н. Kiashko ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ТЕХНОЛОГІЙ image/svg+xml
  • О. Sorochinska , Державний університет інфраструктури та технологій, м. Київ, Україна
  • М. Savchuk , Державний університет інфраструктури та технологій, м. Київ, Україна
  • О. Taran , Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31548/biologiya13(3-4).2022.036

Ключові слова:

індукція флуоресценції хлорофілу, липа, залізниця, фотосинтетична система.

Анотація

У роботі представлено результати дослідження впливу залізничного транспорту на проходження індукції флуоресценції хлорофілу у листках липи широколистої (Tilia platyphyllos). Актуальність досліджень зумовлена збільшенням інтенсивності негативного впливу транспорту на навколишнє середовище, безпосередньо на фітоценози, що спричиняє порушення фізіологічних процесів і призводить до збою проходження фотосинтезу, що є дуже важливим для життєдіяльності рослин.  Таким чином метою роботи було вивчення впливу залізничного транспорту на проходження індукції флуоресценції хлорофілу у листках дерев липи широколистої, як однієї ланки з загального моніторингу впливу залізничного транспорту на навколишнє середовище. Оцінку проходження ІФХ у листках дерев здійснювали за допомогою портативного приладу «Флоратест». За контроль використовували дерева вирощені на території Голосіївського парку, дослідними зразками слугували дерева, які росли на території локомотивного депо АТ «Укрзалізниці». Вимірювання індукції флуоресценції хлорофілу здійснювали на листках, що зростали на нижніх ярусах дерев.. Оцінювання фізіологічного стану листків липи за впливу залізничного транспорту проводили за основними параметрами індукційної кривої Каутського. Встановлено, що показники ІФХ, такі як F0, Fpl, F st, Fv, F max у дерев, які рослин на території локомотивного депо перевищували показники ІФХ дерев з Голосіївського парку, що пояснюється збоєм динамічною рівновагою між процесами ІФХ та порушенням фотосинтетичних процесів у дерев. Згідно проведеного порівняльного аналізу параметрів ІФХ у контрольних і дослідних зразках листків дерев липи можна зробити висновок, що дерева, які зростали на території локомотивного депо АТ «Укрзалізниця» зазнали незначного стресового впливу спричиненого можливими шумовими, вібраційними та хімічними забруднення внаслідок роботи залізниці.

Посилання

Pylypchuk, O.Ya., Vysotska, T.I. & Pichkur, T.V. (2020). Modern ways to reduce the impact of rail transport on the environment: the problem of cleaning the soil from petroleum products. Theoretical ecology, 3(30), 113-118. doi: 10.32846/2306-9716/2020.eco.3-30.19

Loza, V.H., Kukhlivskyi, S.V., Kosenko, B.Ya. & Pidskrebaiev, O.M. (2008). Ways to protect the environment on the railway transport of Ukraine. Visn. Dnipropetrovsk. nat. University of Iron. transp them. acad. V. Lazaryan. Dnipropetrovsk, 25, 92–96. doi: 10.15802/stp2008/14393.

Plakhotnik, V.N., Yaryshkina, L.A. & Sirakov, V.I. (2001). Environmental activities on the railway transport of Ukraine: problems and solutions. Transport of Ukraine, 156-235.

. Chaika, O.H., & and all. (2016). Study of the impact of railway transport on soils in the city of Lviv, A young scientist, (12), 66-69.

Shepelyuk, M.О., Kovalevskiy, S.B., & Kytaiev, O. I. (2017). Chlorophyl Fluorescence and Its Induction Changes in the Leaves of Woody Plants in the Conditions of Urban Environment of Lutsk, Scientific Bulletin NLTU of Ukraine, 27(1), 101-105.

Lukyanchuk, N. G., & Chmyr, R. M. (2007). The impact of road transport on park phytocenoses of Lviv. Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine,17(7), 71-76.

Saltan, N. V., & Sviatkovskaya, E. A. (2021). Ecophysiological features of Larix sibirica in urban ecosystems of the Kola north in the railway influence zone. Czech Polar Reports, 11(2), 305-317.

Borda-de-Agua, L., Barrientos, R., Beja, P. and Pereira, H. M. (2017).Railway ecology. Springer, Cham (eBook). https://doi.org/10.1007/978-3-319-57496-7

Kolahi, M., Aabbaspour, M., & Farsian Naserzadeh, G. H. (2018). Investigating the effects of sound pollution of the railway transport on the stem’s anatomical structures of plants Centaurea cyanus (Centaurea hyalolepis Boiss.) and Marian thistle (Silybum marianum L.). Developmental Biology, 10(1), 1-10.

Korneev D. Yu. (2002). Information possibilities of the method of chlorophyll fluorescence induction. Alterpres.

Lysenko, V.S., Varduni, T.V., Sawyer, V.G., & Krasnov, V.P. (2013). Chlorophyll fluorescence in plants as an indicator of environmental stress: theoretical basis for the application of the method, Fundamental research: teor. and scientific-pract. Journal, № 4, 112-120.

Bryon, O.V., Korneev, D.Yu., Snegur, O.O., & Kytaiev, O.I. (2000). Instrumental study of the photosynthetic apparatus by induction of chlorophyll fluorescence: Guidelines for students of the Faculty of Biology, Publishing and Printing Center "Kyiv University”, 15.

Scherer, V.O., Sarakhan, E.V. The method of determining the physiological state of plants by the method of induction of chlorophyll fluorescence. Patent of Ukraine for utility model IPC G01N21, № 24908, stated 24.11.2006, publ. 25.07.2007, Bull. № 11.

Genty, B., Briantais, J. M., & Baker, N. R. (1989). The relationship between the quantum yield of photosynthetic electron transport and quenching of chlorophyll fluorescence. Biochimica et Biophysica Acta (BBA)-General Subjects, 990(1), 87-92.

Завантаження

Опубліковано

2023-08-15

Номер

Том 13 № 3-4 (2022)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).