Дослідження вмісту поліфенолів у рослинних витяжках
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya2019.03.005Ключові слова:
рослинні витяжки, поліфенольні сполуки, лабораторний контроль, інфрачервона спектрофотометріяАнотація
Рослинні харчові продуктита лікарські рослини єціннимджерелом біологічно-активних речовин (БАР), їх споживання у харчовому раціоні дозволяє здійснювати профілактичну та лікувальну дію при різних патологічних станах організму. Серед БАР значна увага належить поліфенольним антиоксидантам. У роботі виготовлено рослинні витяжки з висушеної рослинної сировини: кори, коренів та листя, що використовуватися в лікарській практиці. Методом інфрачервоної спектрофотометрії (ІК-спектроскопії) за функціональними групами: гідроксильними (-ОН) та карбоксильними (-СООН) проведена структурно-групова оцінка вмісту поліфенолів в рослинних витяжках. У спектрах рослинних витяжок кори дуба та калини, листя мучниці в області 3400 см-1 спостерігаються широкі смуги поглинання високої інтенсивності, які відносяться до частот асоційованих зв'язків О-Н, смуги при 3606- 3622 см-1 (υОН) обумовлені вільними гидроксилами, а при 3626-3654 см-1 (υОН) просторово-екранованими гідроксилами, що виявлені в найбільшій кількості, серед досліджених витяжок, на спектрах листя мучниці. У складі витяжок кори та коренів рослин виявлені ефіри фенолкарбонових та оксикорічних кислот (1500 см-1, 1140-1000 см-1 υС-О-С, υС=С-О-С), проте названі смуги поглинання характеризуються значно меньшою інтенсивністю на спектрах витяжок листя мучниці. Смуги в області 1600- 1700 см-1 характерні для карбоксильних груп γ-піронового циклу флавоноїдів і хинонів. Відповіднодо інтенсивностей ідентифікованихпіків сумарний вмістфенольних сполук увитяжкахзнижуєтьсявнаступномуряді: листямучниці (Arctostaphylos Uva-ursi) > кори дуба (Quercus cortex) > корикалини (Cortex Viburni) > кореневищаз коренямиоману (Inulae Rhizomata Et Radices) > кореневище і корінь родовика (Rhizoma et radix Sanguisorbae)
Посилання
Nesterova L. O., Hrybova N. Y., Khyzhan O. I., Ushkalov V. O. (2018). Development of controls method for the isomers of polycyclic aromatic hydrocarbons in vegetable oils. Scientific Journal of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, 286, 312-320.
Hrybova N. Yu. (2018). Xenobiotics of PAHs group is extracted from sunflower seeds. Scientific Journal of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Agronomy, 294, 209-218.
https://doi.org/10.31548/agr2018.294.209
EN 15662:2008. Foods of plant origin. Determination of pesticide residues using GC-MS and/or LC-MS/MS following acetonitrile extraction/partitioning and clean-up by dispersive SPE. QuEChERS-method.
Parzonko A., Kiss A.K. (2018). Caffeic acid derivatives isolated from Galinsoga parviflora herb protected human dermal fibroblasts from UVA-radiation. Phytomedicine, 57 (17), 215-222.
https://doi.org/10.1016/j.phymed.2018.12.022
Saetan P., Usawakesmanee W., Siripongvutikorn S., Yupanqui C. T. (2017). Reduction of safrole content of Cinnamomum porrectum leaves by blanching and the effect on the antioxidant and anti-inflammatory activities of its herbal tea. Functional Foods in Health & Disease, 7 (12), 936-957.
https://doi.org/10.31989/ffhd.v7i12.382
Perez Gutierrez R. M., Ramirez A.M., Garcia Campoy A.H., Mota Flores J.M., Flores S.O. (2018). Polyphenols of leaves of Apium graveolens inhibit in vitro protein glycation and protect RINm5F cells against
https://doi.org/10.31989/ffhd.v8i3.399
methylglyoxal-induced cytotoxicity, 8 (3), 193-211.
Nishimura M., Ohkawara T., Nakagawa T., Muro T., Sato Y., Satoh H.,
Kobori M., Nishihira J. (2017) A randomized, double-blind, placebo-controlled study evaluating the effects of quercetin-rich onion on cognitive function in elderly subjects. Functional Foods in Health & Disease, 7 (6), 353-374.
https://doi.org/10.31989/ffhd.v7i6.334
Yanai H. (2017) Anti-atherosclerotic effects of tomatoes. Functional Foods in Health & Disease, 7 (6), 411-428.
https://doi.org/10.31989/ffhd.v7i6.351
Nakanisi K. (1965) Infrared spectra and the structure of organic compounds. A practical guide. Moskow: Mir, 216
Gribova N. Yu., Filippenko T. A. , Nikolaevskii A. N. , Khizhan E. I. , Bobyleva O. V. (2008) Effects of ultrasound on the extraction of antioxidants from bearberry (Arctostaphylos adans) leaves. Pharmaceutical Chemistry Journal, 42 (10), 593-595.
https://doi.org/10.1007/s11094-009-0181-7
Smith A. (1982) Applied IR-spectroscopy. Moskow: Mir, 328.
Wright J. S., Johnson E. R., Dilabio G. A. (2001) Predicting the Activity of Phenolic Antioxidants: Theoretical Method, Analysis of Substituent Effects, and Application to Major Families of Antioxidants. J. Am. Chem. Soc., 123 (6), 1173-1183.
https://doi.org/10.1021/ja002455u
Kovalev I.P., Titov E. V. (1966) Infrared absorption spectra of some groups of natural compounds. Kharkov: KSU, 206.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).