Акустичне забруднення міст та його вплив на життєдіяльність людини
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya15(1).2024.006Ключові слова:
акустичне забруднення, акустика, шум, фізичні параметри шуму, джерело шуму, ультразвук, навколишнє природнє середовище.Анотація
Результати акустичних вимірів та соціологічні дослідження свідчать, що головним джерелом акустичного забруднення в містах є автотранспорт. Приблизно кожний другий міський житель страждає від створюваного ним шуму.
Недосконалість законодавчо- нормативної бази, відсутність економічних важелів регулювання допустимих рівнів звуку є причиною зростання акустичного забруднення міст.
Найбільш вивчений промисловий шум, а проблему міського вуличного шуму досліджено менше. Дослідити вуличний шум дуже непросто, оскільки цей вид шуму може виникати від великої кількості джерел.
Метою роботи було вимірювання шумового забруднення та його режиму в межах двох міст різних країн. Розгляд процесів впливу шумового забруднення на здоров’я людини і стан навколишнього середовища, аналіз сучасного стану шумового забруднення урбанізованих територій, визначення сучасних механізмів вирішення питань щодо шумового забруднення урбанізованих територій. В Україні відсутні вимоги щодо граничних величин для індикаторів моніторингу середньорічних рівнів шумового забруднення та оцінювання їх величин. Тому, необхідно запровадити постійний моніторинг рівнів шуму від пересувних джерел, адже зараз українським законодавством не передбачено чіткого алгоритму регламентації моніторингових досліджень шуму, що ускладнює процес обробки та аналізу інформації, необхідної для складення якісної стратегічної карти шуму для міського середовища.
Методи досліджень: натурні вимірювання рівнів акустичного забруднення, аналіз, статистична обробка результатів досліджень, узагальнення. Вимірювання максимального рівня звуку проводились за допомогою приладу FLUSET–965. Вимірювання проводились за стандартною методикою.
Досліджена динаміка шумового забруднення на вулицях Голосіївського району м. Києва у порівнянні з вулицями м. Кельн Німеччина дає змогу зрозуміти, що суттєвий вплив на рівень шумового забруднення має тип дорожнього покриття, інтенсивність руху, організація та склад транспортного потоку. Методи розрахунку очікуваного рівня шуму автомобільного транспорту, можуть бути взяті за основу при виборі будівельно-акустичних заходів щодо захисту від транспортного шуму житлових приміщень та громадських будівель.
Посилання
Zerbino, D.D. (2013). Ecological pathology: the problem of preventive medicine. The concept of primary prevention (noise pollution) [Ékolohycheskaya patolohyya: problema preventyvnoy medytsyny. Kontseptsyya pervychnoy profylaktyky ( shumove zabrudnennya ) ] Art of treatment. Journal of a modern doctor. Kyiv. Pp 35-40.
Honcharuk, E,G., Bardov, V.G., Harkavy, S.I., Yavorovskyi, O.P.(2006)/ Communal hygiene [Komunalʹna hihiyena]. Kyiv . 792 p.
Tyasto A.A., Kuymova M.V.(2015) About the impact of environmental noise pollution on human health. Young scientist.[Pro vplyv shumovoho zabrudnennya navkolyshnʹoho seredovyshcha na zdorov'ya lyudyny. Molodyy vchenyy] Kyiv. Pp.98–99.
Piskunova L.E., Prilypko V.A., Zubok T.O.(2017) Life safety: a textbook. [ Bezpeka zhyttyediyalʹnosti: pidruchnyk]. Kyiv. 444 p.
Pukalo M. Nakonechnyi A. Idrisov K.(2016) Impact of road traffic noise on the state of ecology and methods of reducing their indicators.[ Vplyv shumu avtomobilʹnoho transportu na stan ekolohiyi ta metodyznyzhennya yikh pokaznykiv]. Lviv. Pp. 32-38.
Tokar, K. A., Tokar, Y. F., Mytnyk Kost, I.P.(2006) Ecology of motor vehicles with diesel engines: study guide [Ekolohiya avtotransportnykh zasobiv z dyzelʹnymy dvyhunamy: navch.posib]. Lviv. 172 p.
Yaremko Z.M.(2005) Life safety: education. manual.[Bezpeka zhyttyediyalʹnosti: navch. posibnyk]. Kyiv. 320p.
Measures to prevent and reduce atmospheric air pollution by emissions from transport and other mobile vehicles and installations[Zakhody shchodo vidvernennya i zmenshennya zabrudnennya atmosfernoho povitrya vykydamy transportnykh ta inshykh peresuvnykh zasobiv i ustanovok]. URL: https://protocol.ua/ua/pro_ohoronu_atmosfernogo_povitrya_ (дата звернення 10.02.23)
Zhitkova N.Y.(1999) Industry in the urban planning environment of the city of Kyiv. Modern problems of architecture and urban planning: Scientific and technical collection №. 6. Kyiv. Pp.114 – 121.
Reshetchenko A.I., Borsuk A.I., Vergeles Y.I. Analysis of the existing regulations of the EU countries compared to the requirements of the Ukrainian legislation in the field of noise pollution in the urban ecosystem[Analiz isnuyuchykh normatyviv krayin YES porivnyano iz vymohamy ukrayinsʹkoho zakonodavstva v sferi shumovoho navantazhennya v urboekosystemi]. Kharkiv. URL: https: ebzr.nung.edu.ua (дата звернення: 12.02.2023).
On the assessment of the impact of noise on the environment: Directive of the European Parliament and the Council[Pro otsinku vplyvu shumu na navkolyshnye seredovyshche: Dyrektyva Yevropeysʹkoho Parlamentu ta Rady]. №. 2002/49/EC of June 25, 2002. Official Journal - L. 189 – 18.07.2002.– p. 0001-0004.
BNiP 12.04-2002. Building standards and rules. Safety at work in construction: approved. State Building of Ukraine [Budivelʹni normy i pravyla. Bezpekapratsiu budivnytstvi: zatv. Derzhbudom Ukrayin]. Kyiv. 28 p.
Kichigin, A.N.(1997) The role of relief in the creation of the geoecological situation in the city of Kyiv. Coll. of science articles of VDTU[Rolʹ relʹyefu u stvorenni heoekolohichnoyi obstanovky v m. Kyevi. Zb. nauk. statey VDTU]. Kyiv. 33 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
