Особливості культивування in vitro рослин астрагалу шерстистоквіткового (astragalus dasyanthus pall)
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya15(1).2024.003Ключові слова:
Астрагал шерстистоквітковий, мікроклональне розмноження, регулятори росту рослинАнотація
Дослідження присвячено вивченню особливостей культивування in vitro лікарської рослини Astragalus dasyanthus Pall, занесеної до Червоної книги України та має статус виду, що зникає. Вирощування астрагалу шерстистоквіткового на території України на сьогоднішній день ускладнено через недоступність сировинної бази на тимчасово окупованій південній частини України, а також через низьку насінневу продуктивність культури. Перспективним є застосування методів культивування рослинних тканин in vitro для відновлення природних угруповань A. dasyanthus та розширення можливих джерел сировини для синтезу лікарських речовин. В даній роботі було досліджено умови отримання асептичних рослин астрагалу шерстистоквіткового з насіння та оцінено вплив попередньої механічної скарифікації на енергію його проростання з урахуванням відсотка отриманих стерильних проростків. Крім того, було визначено ефективність мікроклонального розмноження A. dasyanthus залежно від складу живильного середовища, зокрема концентрації макроелементів та наявності і концентрації регуляторів росту. Показано, що асептичні рослини астрагалу шерстистоквіткового можна отримати шляхом поверхневої стерилізації насіння, яке було попередньо піддано механічній скарифікації, або за умов його пророщування на живильному середовищі Мурасиге та Скуга із додаванням 0,1 мг/л бензиламінопурину. Визначено, що тип та концентрація цитокініну впливає на ефективність мікроклонального розмноження рослин A. dasyanthus, тоді як зменшення вдвічі вмісту макроелементів в живильному середовищі суттєво не впливає на даний показник. В роботі зазначено, що додавання в живильне середовище бензиламінопурину стимулює утворення більшої кількості додаткових пагонів астрагалу шерстистоквіткового в культурі in vitro у порівнянні з живильним середовищем, яке містило кінетин. Отже, оптимальним для культивування in vitro рослин астрагалу шерстистоквітковго є живильне середовище Мурасиге та Скуга з додаванням 0,5мг/л бензиламінопурину.
Посилання
Mirzoieva, T.V. (2018). Analiz suchasnoho stanu vyrobnytstva likarskykh roslyn v Ukraini. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk, 6(11), 62-67. [in Ukrainian].
Kirian, V. M., Hlushchenko, L. A., Bohuslavskyi R. L. (2018). Henofond roslyn lisostepu Ukrainy. Henetychni resursy roslyn, 23, 11-31. doi: 10.36814/pgr.2018.23.01 [in Ukrainian].
Khvorost, O. et al. (2023). Analysis of carboxylic acids of Astragalus dasyanthus Pall. herb. Pharmacia, 70(4), 1231–1238. https://doi.org/10.3897/pharmacia.70.e111279 [in English].
Shkondrov, A. et al. (2019) Production of saponins from in vitro cultures of Astragalus glycyphyllos and their antineoplastic activity. Biotechnology & Biotechnological Equipment, 33:1, 1413-1418. doi: 10.1080/13102818.2019.1671222 [in English].
Jaradat, N. A. et al. (2017). Phytochemical and biological properties of four Astragalus species commonly used in traditional Palestinian medicine. European Journal of Integrative Medicine, 9, 1-8. doi.org/10.1016/j.eujim.2017.01.008 [in English].
Krasteva, I. et al. (2016). Advances in phytochemistry, pharmacology and biotechnology of Bulgarian Astragalus species. Phytochem Rev., 15, 567–590. https://doi.org/10.1007/s11101-016-9462-4 [in English].
Linnek, J. et al. (2011). Cycloartane glycosides from three species of Astragalus (Fabaceae). Helv Chim Acta. 94(2). 230–237. doi:10.1002/hlca.201000157 [in English].
Zudova Ye. Yu., Khvorost O. P. (2021). The study of the elemental composition of common domestic types of the medicinal plant raw material. News of pharmacy, 2(102), 14-19. https://doi.org/10.24959/nphj.21.68 [in English].
El-Sahhar K. F., Emara Kh. S., Ali W.A. (2013). Comparative Systematic Studies of Astragalus L. In Flora of Arab Republic of Egypt and Syrian Arab Republic: Seed Features and Germination. Research Journal of Agriculture and Biological Sciences, 9(2). 79-88 [in English].
Kulak, V. et al (2022). In Vitro Technology in Plant Conservation: Relevance to Biocultural Diversity. Plants (Basel), 11(4), 503. doi: 10.3390/plants11040503 [in English].
Murashige T., Skoog F. A. (1962). Revised Medium for Rapid Growth and Bio Assays with Tobacco Tissue Cultures. Plant Physiology, 15, 473-497 [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
