Екологічні ризики зниження секвестрації вуглецю в ґрунтах зони північного степу україни
Анотація
Екологічні ризики зниження секвестрації вуглецю в ґрунтах зони Північного Степу України.
Менший вміст гумусу на орних схилах обумовлений умовами формування ґрунтів, впливом процесів ерозії і антропогенних факторів. Значний вплив на генезис на схилових ґрунтах цілинної балки чинить рослинність, яка веде “перекачку” головних біофільних і інших поглинених елементів. Її масштаби залежать від інтенсивності і ємності біологічного кругообігу, характеру локалізації активних вбирних коренів в ґрунті і локалізації опаду відмираючих рослин. Порівняння запасів гумусу на цілинних ґрунтах з запасами на оранці свідчить про інтенсивну дегуміфікацію в умовах оранки. В зв’язку з відчуженням біомаси з врожаєм, а також внаслідок малої долі багаторічних трав у сівозмінах характер біологічного кругообігу речовин на оранці призводить до некомпенсованого стану ґумусового режиму.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).