ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КРОНИ ІНЖИРУ ЗВИЧАЙНОГО (FICUS CARICA L.) ПРИ ІНТРОДУКЦІЇ У ЛІСОСТЕП УКРАЇНИ
Анотація
Інтродукція інжиру звичайного (Ficus carica L.) у Лісостеповій зоні України розглянуто як невід’ємну ланку збагачення біорізноманіття та введення плодових культур з корисними властивостями. Наведено ряд морфологічних та біоекологічних особливостей виду, що сприяють вирощуванню F.carica у агрокліматичних умовах Лісостепу у незахищеному грунті як вкривної культури. Охарактеризовано кореневу систему рослини у регіоні досліджень як достатньо зимостійку. Такий показник є суттєвим для організації подальших інтродукційних випробувань. Запропоновано власний спосіб формування крони інжиру звичайного для вкриття та захисту в осінньо-зимовий період.
Посилання
Блейз А.?. Энциклопедия лечебных фруктов и ягод. / А.?. Блейз – М.: ОЛМА – ПРЕСС, 1999. – 320 с.
Блок Г.Ф. Строим из живых деревьев: Пер. с нем. – СПб.: /
Г.Ф. Блок – БХВ – Петербург, 2012. – 208 с.: ил.
Булах П.Е. Методические аспекты оптимизации интродукционных исследований / П.Е. Булах // Інтродукція рослин. – 1999. - №2 – с.15–21.
Булах П.Е. Методические аспекты оптимизации интродукционного прогноза / П.Е. Булах // Інтродукція рослин. – 1999. - №1. – с.30–35.
Витковский В.Л. Плодовые растения мира. / В.Л. Витковский – С.-Петербург – Москва – Краснодар: Лань, 2003. – 592 с.
Субтропические плодовые и орехоплодные культуры: науч.-справ. изд. / [А.Н. Казас, Т.В.Литвинова, Л.Ф. Мязина и др.]. – Симферополь: ?Т «Ариаль», 2012. – 304 с.
Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк – К.: Наук. думка, 1994. – 188 с.
Кохно Н.А. О теоретических основах интродукции древесных растений на Украине / Н.А.Кохно // ?нтродукция и акклиматизация деревьев и кустарников, выращивание новых сортов – К.: Наук. думка, 1989 – С. 50–56.
Формирование основных типов экспозиций в ботанических садах и дендропарках. / [С.?.Кузнецов, Ю.А. Клименко, Г.А. Миронова и др.]. – К.: Наук. думка, 1994. – 198 с.
Кьосев П.А. Полный справочник лекарственных растений. / П.А.Кьосев– М.: ЭКСМО – ПРЕСС, 2001. – 992 с.
Омельченко І.К. Як формувати і обрізувати плодові дерева. / І.К. Омельченко, К.Д. Третяк – К.: Урожай, 1995. – 160 с.
Орехов В.К. Зеленая аптека. / В.К. Орехов. – Симферополь: Бизнес – ?нформ. 2000. – 432 с.
Северин В.?. О естественных механизмах привыкания экзотических растений в экстремальных условиях холодного климата / В. ?. Северин // Охрана, изучение и обогащение растительного мира.– К.: Вища шк., 1972. – С. 9 – 14.
Федоренко В.С. Субтропические и тропические плодовые культуры: учеб. пособие. / В.С. Федоренко. – К.: Вища шк., 1990. – 239 с.
Збереження та збагачення рослинних ресурсів шляхом інтродукції, селекції та біотехнології: монографія. / [Т.М. Черевченко, Д.Б. Рахметов, М.Б.Гапоненко та ін.] – К.: Фітосоціоцентр, 2012. – 432 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
