Ентомологічні сенсори за ресусроощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур у польових сівозмінах лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya13(3-4).2022.131Ключові слова:
ентомокомплекс, захист рослин, моніторинг, популяції, живлення, агроценози, шкідники, епізоотіїАнотація
У 2010-2022 рр. у польових сівозмінах Лісостепу України із застосуванням новітніх засобів хімізації, уточнена особливість біології, екології і поширення ґрунтових та інших шкідливих видів членистоногих. Зокрема, за технологій виробництва високоякісного зерна шляхом застосування бакових сумішей засобів захисту рослин і порівняно високих норм туків, що впливали на формування структури ентомокомплексу із превалюванням окремих видів коваликів, чорнотілок, підгризаючих совок та пластинчастовусих. За фенофазами культурних рослин ця особливість супроводжувалась як станом біоресурсів, так і технологіями ведення рослинництва в цілому із оптимізацією фітосанітарних, природоохоронних та економічно обґрунтованих ресусоощадних методів контролю чисельності фітофагів. Встановлено, що в культурних екосистемах за інтенсивних технологій у складі сучасних біоресурсів кількість організмів, як флори так і фауни, зокрема, шкідливих комах-фітофагів на перших етапах формування і розвитку зернових культур вірогідно змінюється. У роки спостереження, відмічено, що біорізноманіття агроценозів досить численне у видовому та кількісному відношенні, головним чином на фоні органо-мінеральних систем і за умов порівняно не високих норм застосування туків. Це дозволяє моделювати такі процеси за ентомологічними та зоологічними об’єктами, як сенсорами, зокрема з позицій системності моніторингу та прогнозу, а також сталого управління на ресурсоощадній основі. Водночас урахована багаторічна динаміка факторів формування ентомокомплексів із уточненням впливу систем основного і дробного живлення, обробітку ґрунту та заходів захисту зернових і інших культур із оцінкою механізмів самоуправління комплексом членистоногих і визначені домінуючі види в теологічному аспекті. За результатами досліджень уточнені окремі біоценотичні зв’язки культурних рослин та їх шкідливих організмів за різних систем живлення пшениці, кукурудзи, сої, нуту, соняшнику в періодах посухи та порівняно оптимальних показниках погоди із з’ясуванням рівнів трофічних ланцюгів первинних та вторинних ценозів. Уточнена структура членистоногих за новітніх систем внесення рідких форм добрив, а також із оцінкою впливу бакових сумішей агрохімікатів на рівні міграції та виживання комах-фітофагів у короткоротаційних сівозмінах.
Обґрунтовані нові параметри систем захисту зернових культур із біологічно орієнтованими комплексами на основі ентомологічних та зоологічних тест-об’єктів дії факторів інтенсифікації ведення рослинництва.
Посилання
Khlabak S. (2022) System of protection against diseases and pests of wheat. Agronomist. №4(78) https://www.agronom.com.ua/programy-insektytsydnogo-zahystu-ozymoyi-pshenytsi-vid-shkidnykiv/ (in Ukrainian)
Borzykh O.I., Retman S.V., Chayka V.M., Tribel S.O. (2019). Methodological recommendations for forecasting and accounting of polyphagous pests and diseases of cereals, legumes, perennial grasses. State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection, Kyiv, 2019, 144 p. (in Ukrainian)
Lisovyi M.M., Mahmud Z.M., Chaika V.M. (2019). Assessment of insect diversity of agroecosystems. Agroecological journal. №3, 100-104 DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2019.183481 (in Ukrainian)
Ilchenko O.V., Radko A.O. (2016). The use of resource-saving technologies in crop production as a direction of increasing the efficiency of agricultural production. Mechanisms of regulation of socio-ecological and economic development of enterprises in the regional and sectoral dimension. Sumy: SNAU http://repo.sau.sumy.ua/handle/123456789/3924 (in Ukrainian)
Gorun M.V., Pyrig G.I., Fayfura V.V., Fedirko M.M. (2019). Ecology: a textbook. Ternopil, 156 p. (in Ukrainian)
Vasylenko M. (2017). Organic-mineral fertilizers and growth regulators in organic farming. Bulletin of Agrarian Science. № 2, C. 11-18 (in Ukrainian)
Schowalter, T.D. (2016). Insect Ecology: An Ecosystem Approach: Fourth Edition.
Schowalter, T.D. & Noriega, Jorge & Tscharntke, Teja. (2017). Insect effects on ecosystem services – Introduction. Basic and Applied Ecology. 26. DOI: 10.1016/j.baae.2017.09.011.
Russo, Laura & Buckley, Yvonne & Hamilton, Hannah & Kavanagh, Mark & Stout, Jane. (2020). Low concentrations of fertilizer and herbicide alter plant growth and interactions with flower-visiting insects. Agriculture, Ecosystems & Environment. 304. DOI: 107141. 10.1016/j.agee.2020.107141
Kulma, Martin & Škvorová, Petra & Petříčková, D & Kouřimská, L. (2022). A descriptive sensory evaluation of edible insects in Czechia: do the species and size matter?. International Journal of Food Properties. 26. 218-230. 10.1080/10942912.2022.2161569
Kaur, T., & Kaur, M. (2020). Integrated Pest Management: A Paradigm for Modern Age. Pests, Weeds and Diseases in Agricultural Crop and Animal Husbandry Production. doi: 10.5772/intechopen.92283
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).