Аналіз фіторізноманіття за станом рослинності ландшафтного заказника «Петропавлівський лиман» та його околиць
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya14(3-4).2023.001Ключові слова:
рослинність, фіторізноманіття, адвентивні види, антропогенний вплив.Анотація
Ландшафтний заказника «Петропавлівський лиман» та його околиці зазнають значного антропогенного впливу внаслідок людської діяльності. Саме тому аналіз фіторізноманіття є важливим з метою отримати уявлення про рівень трансформації території заказника. В ході роботи здійснили екоморфологічний аналіз флори, та виявили антропогенний вплив на фітоценози. Складено список рослин з біоекологічною паспортизацією, які виявлені в ході досліджень. Для проведення досліджень обрали три пункти. На цих пунктах в ході роботи проведено по16 описів з різним проективним вкриттям рослинністю впродовж вегетаційного періоду двічі. Флора вирізняється незначним різноманіттям 94 види вищих судинних рослин, які належать до 33 родин. До основних родин, які мають найбільшу насиченість видами відносяться Айстрові (Astracaea), Тонконогові (Poacaea) та Розові (Rosacaea). Серед кліматоморф переважають гемікриптофіти, серед екоморф – види, що частково вимогливі до світла. Біоморфи характерзуються домінуванням полікарпіків (багаторічні рослини). У гігіроспектрі флори переважають види гігіроомезофіти та ксерофіти. Види із середніми умовами зволоження складають 16 %. Частка ксерофітів в умовах помірного зволоження становить 7 %. Види, які проявляють широку толерантність до умов зволоження складають 2%. Серед трофоморф повністю переважають мезотрофні види. Ценоморфна структура представлена переважно типовими видами лук. В усіх описах присутня рудеральна фракція, а також види що частково або факультативно належать до цієї групи. У звязку з очевидним антропогенним впливом (засмічення, яке є наслідком рекреаційної та господарської діяльностей, розорювання, випасання худоби, присутні ознаки техногенного навантаження) рослинні асоціації слабко розвинені. Загальна фракція адвентивних видів складає 29%, з яких 14% видів утворюють стійку фракцію у досліджених фітоценозах. Відмічено два види, які вважаються карантинними. Деревна та чагарникова рослинність розвинена дуже слабко, і складає менше ніж 5% від усієї флори і перебуває в стані дегресії. Територія досліджень потребує подальших спостережень за станом трансформаційних змін рослинності, яка відбувається на даному етапі.
Посилання
Baranovski, B. А., Karmyzova, L. А., Roshchyna, N. O., Ivanko, I. A. & Karas, O. G. (2020). Ecological-climatic characteristics of the flora of a flood plain landscapein Southeastern Europe. Biosystems Diversity. 28(1). Р. 98–112. doi:10.15421/012014
Baranovskiy B.O., Tarasov V.V., Ivanko I.A., Dubina A.O. (2018). Analiz raritetnoi frakcii flori proektovanogo zakaznika zagalnoderzavnogo znacheniya “Samarskiy Bair” [Analysis of the rare fraction of the flora protected reserve of national importance “Samara`s Bir” (Plant world in the Red book of Ukraine: implementation of the globalstrategy for plant conservation: proceedings of the V international conference) Kherson, Ukraine: 139–142.
Baranovsky B.O. Maniuk V.V., Ivanko I.A. & Karmyzova L.O. (2017). Analysis of flora of the National natural park “Orilskiy”. D.: LIRA, 320p. Doi:10.154211511701.
Beregoviy P.M. (1966). Geobotanika. K.: Radianska shkola, 175p.
Braun-Blanquet, J. (1964). Pflanzensoziologie. Grundzuge der vegetationskunde, 3, 865 p. Http://dx.doi.org/10.1007/978-3-709-8110-2.
Goncharenko I.V. (2016). Quantifyng the quality phitocenotic classifscation (theoretical-metodologicaal aspect). Chornomors`k bot. z., 12(1), 41-50. Doi:10.14255/2308-9628/16.121/4.
Goriaev I.V & Safronova I.N. (2022). Holocnemetastrobilacea formation in the Caspian lowland: ecological-phitocenotic classification and characteristic plant communities. Arid ecosistems, 12(4), 414-421. Doi:10.1134/S2079096122040060.
Gritsan, Y. I., Sytnyk, S. A., Lovynska, V. M., & Tkalich, I. I. (2019) Climatogenicreaction of Robinia pseudoacacia and Pinus sylvestris within Northern Steppe of Ukraine. Biosystems Diversity, 27(1): 16–20. doi:10.15421/011902.
Kochet V.M., Khristov O.O. & Zagubizenko N.I. Problems of mine waters dischange in the Samara river and itsinfluence of biota of the ecosystem. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 14 (2), 86-93/ Doi:http://doi.org/10.15421/010661.
Kotovych O. V., Yakovenko V. M. & Ryzhenko K.I. (2022). Hidrochemical characteristics and antropogenic components of the ionic effluent of the Samara river. Ecology and noosperology, 33(2), 74-79. Doi:10.15421/032212.
Manuk Vlad. V. & ManukVol. V. (2011) Zapovidni kutochki na Dnipropetrovshchini: zakazniki [Protected coners of the Dnipropetrovsk region: sanctuaries]. Dnipropetrovsk: LLC Royal Print, 120 p
Parpan V.I., Shumska N.V., Rudeichuk-Kobzeva M.J. & Mylenka M.M. (2016). Syntaxonomy of vegetation of Kalush hecsahlorbenzene toxic waste landfill (Ivno-Frankivsk region). Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 24(2), 364-370. Doi: 10.15421/011648.
Roschina, N.O. (2016) Floracenotic diversity prisamarya`s lakes comparsion with artificial revisiors. Issues of steppe forestry and forest land reclamation, 42, 97-100.
Tarasov V.V. (2012). Flora of the Dnepropetrovsk and Zaporozhye regions. Vascular plants with their biology-ecological characteristic. Dnepropetrovsk: Lira
Voloshina N.O. (2014) Comparativeanalisis of flora of the Samara river valley lakes in Prisamarskiy Biospheric station. The journal of V.N. Karazin Kharkiv National University, Series: biology, 20, 235-241.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
