Видове різноманіття чотириногих кліщів (acari: eriophyoidae) в урбофітоценозі м. Києва
DOI:
https://doi.org/10.31548/biologiya14(3-4).2023.013Ключові слова:
зелені насадження, чотириногі кліщі, гали, різноманіття, рослини-господарі.Анотація
Надродина Eriophyoidea є великою і різноманітною групою кліщів, що включає низку видів, які мають економічне значення, головним чином на багаторічних рослинах у сільському та лісовому господарстві. У цій статті оновлено останні дані щодо видового різноманіття і поширення еріофіоїдних кліщів у фітоценозах м. Київ. Моніторинг чотириногих кліщів проводили в 2012-2022 рр. з травня по вересень на території Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна, Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України, в парках, скверах і вуличних насадження м. Києва. Під час проведення досліджень використовували польові та лабораторні методи згідно із загальноприйнятими в акарології методиками. В результаті проведених обстежень встановлено, що за сучасного стану фітоценозів м. Києва фауна чотириногих кліщів налічує 28 видів із 11 родів (Acalitus – 2 види, Aceria – 9, Aculops – 1, Aculus – 5, Anthocoptes – 1, Epitrimerus – 1, Eriophyes – 4, Phyllocoptes – 1, Phytoptus – 1, Trisetacus – 2, Vasates – 1 вид). Інвазивні види становлять 21,4 %. До них належать Aceria erineus, Aceria loewi, Aculus hippocastani, Anthocoptes platynotus, Eriophyes vitis, Vasates allotrichus. Найбільш поширеними є 4 види кліщів: Eriophyes tiliae, Aceria petanovicae, Aceria fraxinivorus і Aceria cephalonea. Значною шкідливістю характеризуються сім видів еріофіоїд: Aceria erineus, Aceria fraxinivorus, Aceria petanovicae, Aculus tetanothrix, Eriophyes leiosoma, Eriophyes pyri, Eriophyes tiliae. В статті подано кормові рослини, дана коротка характеристика особливостей типів пошкодження і трапляння чотириногих кліщів у фітоценозах м. Києва. Практична цінність роботи полягає в тому, що інформація присутності, чисельності та поширення чотириногих кліщів допоможе у прийнятті майбутніх управлінських рішень а також для спрямування майбутніх зусиль для досягнення базових, специфічних і прикладних цілей у захисті рослин, а також для розуміння більш загальних акарологічних аспектів.
Посилання
Amrine, J. W., Jr., Stasny, T. A. H., & Fletchmann, C. H. W. (2003). Revised keys to world genera of Eriophyoidea (Acarina: Prostigmata). Indira Publishing House.
Albrecht, T., White, S., Layton, M., Stenglein, M., Haley, S. & Nachappa, P. (2022). Occurrence of wheat curl mite and mite-vectored viruses of wheat in colorado and insights into the wheat virome. Plant Disease, 106(10), 2678–2688. doi.org/10.1094/PDIS-02-21-0352-RE.
Bondareva, L. & Chumak, P. (2020). First finding of Pentamerismus oregonensis and its abundance (Acari: Tenuipalpidae) on juniper trees in Kyiv, Ukraine. Persian Journal of Acarology, 9(3), 299–301. https://doi.org/10.22073/pja.v9i3.60667.
Bondareva, L. & Chumak, Р.Ya. (2021). Eriophyoid mites (Acari: Prostigmata) on common pear (Pyrus communis L.): Species diversity and varietal attractiveness in the Fomin Botanical Garden (Kyiv, Ukraine). Persian Journal of Acarology, 10(3), 35–357. doi: 10.22073/pja.v10i3.68875.
Chumak, P.Y., Strygun, О.O. & Borzyh, A.I. (2020). Improving the methods of monitoring the Quadraspidiotus perniciosus. Protection and Quarantine of Plants, 4, 37–38.
Dе Lillo, E., Monfreda, R. (2004). 'Salivary secretions' of eriophyoids (Acari: Eriophyoidea): first results of an experimental model. Experimental and Applied Acarology. 34 (3–4): 291–306.
De Lillo, E., Pozzebon, A., Valenzano, D. & Duso, C. (2018). An Intimate Relationship Between Eriophyoid Mites and Their Host Plants – A Review. Frontiers in Plant Science. 9:1786. doi: 10.3389/fpls.2018.01786
Dmitriev, G.V. (1969). Osnovyi zaschityi zelenyih nasazhdeniy ot vrednyih chlenistonogih. [Basics of protecting green spaces from pest arthropods]. Kyiv: Urozhay, 411 p.
Ghloba, O. F. (2016). The achievements of scientists in the study of gall mites. Pereiaslav Chronicle, 10, 165–173.
Hordienko, H.Z. (1974). Dendrofilni halovi klishchi v botanichnykh sadakh i parkakh Ukrainy [Dendrophilous gall mites in botanical gardens and parks of Ukraine]. Kyiv: Scientific Opinion, 128 pp.
Kołątaj, K.T. (2017). Leaf Blister Mites (Eriophyes sp.) as Significant Pests in Orchards. Modern Environmental Science and Engineering, 3(3): 180–183.
Kuczyński, L., Radwańska, A., Karpicka-Ignatowska, K., Laska, A., Lewandowski, M., Rector, B.G., Majer, A., Raubic, J. & Skoracka, A. (2020). A comprehensive and cost-effective approach for investigating passive dispersal in minute invertebrates with case studies of phytophagous eriophyid mites. Experimental and Applied Acarology, 82, 17–31. doi: 10.1007/s10493-020-00532-z.
Li, N., Sun, J.-T., Yin, Y., Hong, X.-Y. & Xue, X.-F. (2023). Global patterns and drivers of herbivorous eriophyoid mite species diversity. Journal of Biogeography, 50, 330–340. https://doi.org/10.1111/jbi.14535
Lindquist, E.E. Bruin, J. & Sabelis, M.W. (1996). Eriophyoid mites: their biology, natural enemies and control. Elsevier. 345 p.
Rupays, A.A. (1976). Opredelitel vrediteley dekorativnyih i plodovyih derevev i kustarnikov po povrezhdeniyam. [Determinator of pests of ornamental and fruit trees and shrubs by damage]. Riga: Zinatne, 324 p.
Sebahat K. Ozman-Sullivan & Gregory T. Sullivan (2023). Global patterns of the species richness and distribution of eriophyoid mites: a response to Li et al. 2023, Journal of Biogeography, 00:1–4. DOI: 10.1111/jbi.14713
Skoracka, A., Smith, L., Oldfield, G., Cristofaro, M. & Amrine, J.W. (2010). Host-plant specificity and specialization in eriophyoid mites and their importance for the use of eriophyoid mites as biocontrol agents of weeds. Experimental and Applied Acarology, 51(1–3), 93–113. https://doi.org/10.1007/s10493-009-9323-6
Skoracka, A., Rector, B. G. & Hein, G. L. (2018). The interface between wheat and the wheat curl mite, Aceria tosichella, the primary vector of globally important viral diseases. Frontiers in Plant Science, 9:1098. https://doi: 10.3389/fpls.2018.01098
Smith, L. (2005). Host plant specificity and potential impact of Aceria salsolae (Acari: Eriophyidae), an agent proposed for biological control of Russian thistle (Salsola tragus). Biological control, 34 (1): 83–92. https://doi.org/10.1016/j.biocontrol.2005.03.003
Varia, S., Wood, S.V., Allen, R.M.S. & Murphy, S.T. (2022). Assessment of the host-range and impact of the mite, Aculus crassulae, a potential biological control agent for Australian swamp stonecrop, Crassula helmsii. Biological Control, 167: 104854 https://doi.org/10.1016/j.biocontrol.2022.104854.
Vernadsky National Library of Ukraine http://www.nbuv.gov.ua/
Zerova, M.D., Dyakonchuk, L.A. & Yermolenko, V.M. (1988). Nasekomyie-galloobrazovateli kulturnyih i dikorastuschih rasteniy evropeyskoy chasti SSSR. Pereponchatokryilyie. [Gall-forming insects of cultivated and wild plants of the European part of the USSR. Hymenoptera] / ed. by E.N. Savchenko. K.: Naukova dumka, 160 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
