Вплив мінерального живлення на урожайність капусти пекінської у Лівобережному Лісостепу України

Автор(и)

  • G. I. Yarovoy Kharkiv National Agrarian University named after VV Dokuchaev , Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва
  • O. V. Romanov Kharkiv National Agrarian University named after VV Dokuchaev , Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва
  • M. S. Negreba Kharkiv National Agrarian University named after VV Dokuchaev , Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

DOI:

https://doi.org/10.31548/dopovidi2020.02.008

Ключові слова:

капуста пекінська, гібрид, аміачна селітра, мінеральне живлення, нітроамофоска

Анотація

Капуста пекінська − одна з основних культур Східної Азії, але останніми роками вона користується підвищеним попитом і в Україні, завдяки своїй високій продуктивності, скоростиглості і вмісту вітамінів і мінеральних солей, необхідних людині. Метою досліджень було визначити вплив мінерального живлення на урожайність капусти пекінської гібриду Сторідо F1. Дослідження проводили впродовж 2014 – 2016 рр. на дослідному полі кафедри плодоовочівництва і зберігання ХНАУ ім. В. В. Докучаєва в умовах Лівобережного Лісостепу України.

У статті наведені результати досліджень впливу мінерального живлення на урожайність капусти пекінської в лівобережному Лісостепу України. Дослідженнями встановлено, що внесення Нітроамофоски (основне) + Аміачної селітри (в підживлення) + комплекс 20 + 20 + 20 + МЕ + Сульфат калію (позакореневе підживлення у два строки) забезпечує зростаня врожайності до 81,3 т / га. Використання вказаного комплексу мінеральних добрив сприяє підвищенню економічної та біоенергетичної ефективності. Чистий  прибуток становив 352,1 тис. грн. / га, з високим рівнем рентабельності 647,2 %. Зі збільшенням вмісту сухих речовин до 7 % зростає енергія накопичена господарсько – цінною частиною урожаю до 70852 МДЖ / га, та коефіцієнт біоенергетичної ефективності до 3,8.

Посилання

Bolotsky O. S., Bondarenko L., Sklyarevsky N. A. (1988). Operational technologies for the vegetables production. K.: Harvest, 341 p.

Didiv O. I., Didiv I. V., Didiv A. I. (2013). Comparative characteristics of the pekinensis cabbage hybrids in the conditions of the western region of Ukraine. Bulletin of the Ukrainian National University of Life and Environmental Sciences. Ser.: Agronomy.

Rodionov A. V. (2013). Productivity and product quality of the pekinensis cabbage hybrids depending on the doses of mineral fertilizers: Ph.D. Agricultural Sciences: 06.01.04 / ICCA. 19 p.

(2005). The development of the individual elements of an intensive technology for the pekinensis cabbage cultivation in the open ground conditions: Ph.D. Agricultural Sciences: 06.01.06 / ICCA. 24 p.

(2001). Micronutrients in the agriculture / Ed. by A. I. Fateeva and S. U. Bulygin. Kharkov, 63 p.

(2001). Research methods in vegetable and melon growing / Ed. by G. L. Bondarenko and K. I. Yakovenko. Kharkov: Basis, 370 p.

Bulygin S. U., Balyuk S. A. (1999). Analysis methods of soils and plants. Kharkov, 160 p.

Sanin U. V., Sanin V. A. (2012). Features of crops foliar top dressing with microelements. Agribusiness today. No. 6 (229). Pp. 45-47.

Hodeeva L. P. (1997). Optimization of mineral nutrition and increase productivity of cabbage in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific works on vegetable growing and melon growing (to the 50th anniversary of the IOB UAAN). H., T. 2. Pp. 202-208.

Jarvan M. (1994). Factors affecting the nitrate content of vegetables. Thesis D. Agr. S., Tartu, Pp. 35, 62.

Pevna V. (1976). The nutrient uptake in the field culture of pekinensis cabbage -Brassica pekinensis (Lour.) Rupr. Polnogo. Spandarstvo Agriculture. P. 65 -79, 812-816.

Wang Shufen, Zhang Yi, Shen Zhengyan. (1996). Morphological, structural, physiological and biochemical changes, during the development of tip burn symptoms in pekinensis cabbage.Acta hortic. Sinica. V. 23. № 1 P. 37-44.

Завантаження

Опубліковано

2020-04-20

Номер

№ 2(84) (2020)

Розділ

Агрономія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).