Методика визначення енергоємності продукції на прикладі елеватора
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2021.01.014Ключові слова:
енергоємність, електроенергія, теплова енергія, паливоАнотація
Енергетичний менеджмент – це самостійний вид професійної діяльності, спрямований на досягнення у ході будь-якої господарської діяльності підприємства (організації), що діє в ринкових умовах, зниження витрат шляхом підвищення енергетичної ефективності. Енергоменеджмент включає в себе набір заходів, націлених на економію енергетичних ресурсів: моніторинг енергоспоживання та енергоємності продукції, розробку енергетичних бюджетів, аналіз існуючих показників як основи складання нових бюджетів, розробку енергетичної політики, планування нових енергозберігаючих заходів. У даній статті висвітлено методику визначення енергоємності продукції для промислових підприємств, а саме показників енергоємності. До даних величин відносяться: норми витрат теплової та електричної енергії на одиницю виробленої промислової продукції, а також норми витрат палива та електроенергії на відпуск тепла котельнею підприємства. Дані показники являються індикаторами енергоефективності, які потрібно розраховувати при впровадженні систем енергетичного менеджменту на підприємствах. Вони являються орієнтирами, по яким оцінюється поточний стан енергоефективності та запланований на майбутні періоди з врахуванням зміни величин випуску продукції, впровадження чи демонтажу обладнання, реалізації енергозберігаючих заходів тощо. В статті показано розрахунок показників енергоємності продукції на прикладі зерносховища силосного типу (елеватора).
Також енергоємність продукції являється показником по якому оцінюється енергоефективність підприємства при проведенні енергетичних аудитів під егідою багатьох міжнародних фінансових організацій, які здійснюють виділяють грошові кошти на впровадження енергозберігаючих заходів.
Посилання
DSTU ISO 50001:2014 "Energozberezhennya. Systemy energetychnogo menedzhmentu. Vymogy ta nastanova schodo vykorystannya, garmonizovaniy z mizhnarodnym standartom (ISO 50001:2011, IDT)".
«Osnovni metodychni polozhenya z normuvannya palyvno-energetychnyh resursiv u suspilnomu vyrobnytstvi», zatverdzheni nakazom Derzhkomenergozberezhennya # 112 vId 22.10.2002 r.;
Melehin V.T. (1966). Osnovnyie voprosyi metodiki normirovaniya teplopotrebleniya v promyishlennosti. L.: Energiya. 60 s;
DSTU N B V.1.1-27-2010 «Zahist vId nebezpechnih geologIchnih protsesIv, shkIdlivih ekspluatatsIynih vplivIv, vId pozhezhI. BudIvelna klImatologIya».
Ionin A.A. (1985). Teplosnabzhenie i teplovyie seti. M.: Energoizdat. 360s.
(1998). Galuzeva metodyka normuvannya vytrat palyva na vyrobnytstvo ta vidpusk teplovoii energiii kotelnymy teplovogo gospodarstva. K.: VAT «UkrNDIInzhproekt». 91s.
Gofman I.F. (1966). Normirovanie potrebleniya energii i energeticheskie balansyi na promyishlennyih predpriyatiyah. M.: Energiya. 126 s.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
