Використання регуляторів росту та мікробних препаратів за вирощування огірка в плівкових теплицях
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi1(101).2023.006Ключові слова:
огірок, плівкова теплиця, регулятори росту рослин, мікробні препарати.Анотація
Овочівництво відноситься до однієї з провідних галузей агропромислового комплексу. Проте виробництво овочевої продукції не задовольняє середньорічну норму споживання людиною овочів у свіжому вигляді. Перспективним напрямом сучасного овочівництва є застосування речовин, які впливають на фенологічний ріст і розвиток рослин, забезпечують підвищення врожайності та покращення якості продукції.
Мета дослідження – встановити вплив регуляторів росту рослин та біопрепаратів на ріст і розвиток рослин огірка сорту Лірик та формування урожаю в умовах плівкових теплиць без додаткового обігріву. Методи. Польові, розрахунково-статистичні. Результати. Досліджено вплив регуляторів росту різного типу на урожайність плодів огірка в плівкових теплицях. Підвищення урожайності плодів на 12,3-18,7 % забезпечує комплексне використання (обробка насіння та 3-разове обприскування рослин) препаратів Гулівер Стимул, Вимпел Максі, саліцилова кислота, Епіна екстра та мікродобрива. Також встановлено ефективність обробки насіння мікробним препаратом Азотофіт-р та органо-мінеральним добривом HelpRost укорінювач, що забезпечує посилення ростових процесів рослин огірка та збільшення урожайності плодів. Доведено істотне підвищення довжини головного стебла, кількості та площі листків на рослині відносно контролю. Максимальний рівень урожайності огірка забезпечує HelpRost укорінювач (18,48 кг/м2), використання якого сприяє підвищенню урожайності огірка починаючи з перших зборів, тоді як за використання мікробного препарату Азотофіт-р істотні різниці врожайності відмічено тільки з 4 збору плодів. Висновки. За вирощування огірка в плівкових теплицях ефективним є використання в комплексі (обробка насіння та 3-разове обприскування рослин у фази 3-4 справжніх листків, початок цвітіння та початок плодоношення) регуляторами росту рослин Гулівер Стимул, Вимпел Максі, Епін екстра, саліцилової кислоти та мікродобривом КомплеМент, що забезпечує зростання урожайності плодів на 1,63–2,48 кг/м2 або 12,3–18,7 %. Ефективним також є обробка насіння мікробним препаратом Азотофіт-р та органо-0мінеральним добривом HelpRost укорінював, що сприяє зростанню довжини головного стебла на 13,6–48,4 %, кількості листків – на 7,0–20,9 %, площі листків – на 17,8–39,3 % та підвищенню урожайності на 2,05–3,77 кг/м2 або 13,9–25,6 % відносно контролю.
Посилання
Alekseyeva, K.L., & Anikeyeva, N.A. (2009). Protection of cucumber from root rot with the joint action of biological preparations and growth regulators. Vestnik Urala, 11 (65), 49–50.
Bondarenkо, G.L., Yakovenko, K.I. (Eds.). (2001). Methodology of experimental work in vegetable- and melon-growing. Kharkiv: Osnova.
Dospekhov, B.A. (1985). Methods of field experience. M.: Kolos.
Filgueiras, C.C., Martins, A.D., Pereira, R.V., & Willett, D.S. (2019). The ecology of salicylic acid signaling: Primary, secondary and tertiary effects with applications in agriculture. International Journal of Molecular Sciences, 20 (231):5851. DOI: 10.3390/ijms20235851
Honcharenko, V.Yu., & Kornienko, S.I. (Eds.). (2015). Fertilization of vegetable and melon crops. Vinnytsia: "Nilan-LTD" LLC.
Kapoor, D., Gautam, V., Bhardwaj, R. (2021). Salicylic acid contribution in plant biology against a changing environment. Salicylic Acid Contribution in Plant Biology against a Changing Environment, 1–240.
Korsak, I.V., & Senatorova, N. N. (2011). Combined use of bioagents with growth regulators to protect cucumber from root rot. Reports of TSHA, 283, 237–240.
Kostin, V.I., Smirnov, P.V., & Epifanov, N.I. (2013). Influence of growth regulators on photosynthetic activity of plants and yield of greenhouse cucumber and tomato. Gavrish, 4, 17–19.
Pokotylo I., Kravets V., &Ruelland E. (2019). Salicylic acid binding proteins (SABPs): The hidden forefront of salicylic acid signalling. International Journal of Molecular Sciences, 20 (18): 4377. DOI: 10.3390/ijms20184377
Rozhkov, A.O., Puzik, V.K., Kalenska, S.M. (Eds.). (2016). Research work in agronomy. Kharkiv: Maidan.
Serhiienko, V.H. (2013). Restorative and protective effect of humic substances. Agribusiness today, 7, 26–29.
Shamray, S.H., & Glushenko, V.I. (2006). Fundamentals of field research in phytopathology and phytoimmunology. Kharkiv: V.N. Karazin KHNU.
Shapoval, O.A., Mozharova, I.P., & Korshunov, A.A. (2013). Effectiveness of application and prospects for the use of plant growth regulators of complex action in agricultural technologies of agricultural crops. In Phytohormones, humic substances and other biologically active compounds for agriculture, human health and environmental protection: abstracts of reports of the IX International scientific and practical conference daRostim (рр. 159–165) Lviv.
Shapoval, O.A., Vakulenko, V.V., & Prusakova, L.D. (2008). Plant Growth Regulator. Zashchita i karantin rasteniy, 12, 53–88.
Shoba, S.A., Gorepekin, I.V., Fedotov, G.N., & Gracheva, T.A. (2022). Plant Growth Hormones Increase the Stimulation Efficiency of Seedlings Development for Spring Wheat Seeds upon Pre-sowing Treatment. Doklady Biological Sciences, 93 (1), 128–131. DOI: 10.1134/S0012496620040080
Yashchuk, V.U., Koretskyi, A.P., Kovbasenko, R.V., Dmytriiev, O.P., & Kovbasenko,V.M. (2016). Humic substances are safe regulators of ecosystems. Kyiv.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).