Шкала рекреаційної оцінки приміських лісів міста Львова (на прикладі Брюховицького лісництва)
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi.2(108).2024.020Ключові слова:
коефіцієнт рекреаційної оцінки, аттрактивність, комфортність, рекреаційна стійкість, рекреаційна дигресіяАнотація
За допомогою запропонованої авторами статті комплексної оцінки проведено дослідження рекреаційно-оздоровчих лісів міста Львова на прикладі Брюховицького лісництва. Представлена методика поєднує 29 показників, що об’єднані в блоки : атрактивність, комфортність, стійкість. Кожен із показників оцінено за 5-ти бальною шкалою ( від 0 до 4 ). Методика поєднує екологічні, біологічні та антропогенні фактори. Розрахований середній бал комплексної оцінки за трьома блоками показників для насаджень Брюховицького лісництва становить – 2,7 що, вказує про середній ступінь рекреаційний потенціалу. Середній бал за показниками блоку атрактивності становить – 3,0, що свідчить про високий показник естетичності ландшафту. Першочергово це пов’язано із тим що досліджувані деревостани належать до категорії пристигаючих та стиглих які за даною методикою володіють високою декоративністю. Досліджувані деревостани є складними та багатоярусними за своїм складом, в окремих кварталах виділяються 3-4 окремі висотні яруси. Серед домінуючих порід варто відмітити наступні: Pinus sylvestris L., Fagus sylvatica L., Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L., Tilia cordata Mill., Betula pendula Roth., Quercus robur L., Q. rubra L., Alnus glutinosa (L.) Gaerth., Carpinus betulus L., Larix decidua Mill., Ulmus glabra Huds. Через близькість до населених пунктів майже на всіх досліджуваних ділянках фіксувались механічні пошкодження дерев та певний відсоток засміченості території. Середній бал досліджуваних кварталів за показниками блоку комфорності становить – 2,7 що свідчить про середній показник який відображає рівень благоустрою та ступінь комфорту перебування рекреантів. Для більшої частини рекреаційно-оздоровчих лісів Брюховицього лісництва встановлено горбистий та хвилястий тип рельєфу. На показник комфортності перебування суттєво впиває фактор шуму, стан дорожньо-стежкової мережі та наявність турбуючих комах. За показниками блоку стійкості отримано середній бал аналогічний як і в блоці комфортності, а саме– 2,7. Потужність лісової підстилки у місцях активної рекреації характеризується незначним запасом, а місцями повною відсутністю. Найбільш стійкими до витоптування є деревостани за участю Quercus robur L., Pinus sylvestris L., та Tilia cordata Mill., середнім рівнем стійкості володіють Fagus sylvatica L., Acer platanoides L. та Acer platanoides L., а найменш витривалими є насадження за участю Alnus incana (L.) Moench. Дана методика комплексної оцінки є динамічною оскільки включає непостійні параметри, які залежать від часу дня та пори року і є придатною для використання протягом календарного року.
Посилання
Bila, T.M. (2013). Analysis of the natural and recreational potential of the suburban area of Lviv. Bulletin of Lviv University. The series is geographical, (46), 28–36. [In Ukrainian]. URL: https://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/1365/1425
Brusak, V. P. (2018). Methodical aspects of the research of recreational digression of the microrelief of tourist routes. Problems of geomorphology and paleogeography of the Ukrainian Carpathians and adjacent territories, 8(1), 109–122.
Dubovich, I. A., Fomicheva, T. E., & Vasylyshyn, H. R. (2021). Modern problems and prospects for the development of ecological tourism in the territory of the forest fund of the Ukrainian Carpathians. Scientific Bulletin of Kherson State University. Economic Sciences Series, (46), 76–80.
Grom, M. M. (2010). Forest taxation. RVV NLTU of Ukraine.
Henyk, Ya. V., Dudyn, R. B., Dyda, A. P., Marutyak, S. B., & Kaspruk, O. I. (2017). Transformation Processes in Forest Park and Park Plantings of Urbanized Ecosystems of Western Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 9–15. https://doi.org/10.15421/40271001
Petlin, V. M. (2019). Harmony of organization of natural territorial systems: monograph. Kind. center of SNU named after Lesi Ukrainka, Prostir–M.
Pitulyak, M. R., & Pitulyak, M. V. (2017). Peculiarities of recreational forest use in the Ternopil region. Scientific notes of TNPU named after V. Hnatyuk. Series: Geography, (2), 185–190.
Suska, A. A. (2017). definition and substantiation of the social-ecological potential of the forest in the context of the formation of the market of social-ecological services. Global and National Economic Issues, (20), 727–729.
Tsaryk, L. R., & Pozniak, I. V. (2016). To the problems of landscaping and park complexes in the functioning of the urban ecosystem of Ternopil. Scientific notes of TNPU named after V. Hnatyuk. Series: Geography, 40(1), 263–270.
Shukel, I. V. (2004). Recreational digressions of pine plantations of the Reshutsky Forestry in the green zone of the city of Rivne. Scientific Bulletin of UNFU, 14(6), 102–107.
Padoa-Schioppa, E., & Canedoli, C. (2017). Urban forests and biodiversity. In Routledge Handbook of Urban Forestry (pp. 123-135). Routledge.
Mundher, R., Abu Bakar, S., Al-Helli, M., Gao, H., Al-Sharaa, A., Mohd Yusof, M. J., ... & Aziz, A. (2022). Visual Aesthetic Quality Assessment of Urban Forests: A Conceptual Framework. Urban Science, 6(4), 79. https://doi.org/10.3390/urbansci6040079
Endreny, T., Santagata, R., Perna, A., De Stefano, C., Rallo, R. F., & Ulgiati, S. (2017). Implementing and managing urban forests: A much needed conservation strategy to increase ecosystem services and urban well‐being. Ecological Modelling, 360, 328–335. https://doi.org/10.1016/j.ecolmodel.2017.07.016
Simkin, J., Ojala, A., & Tyrväinen, L. (2020). Restorative effects of mature and young commercial forests, pristine old-growth forest and urban recreation forest-A field experiment. Urban Forestry & Urban Greening, 48, 126567. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2019.126567
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).